На північно-східній межі колишнього Больницького монастиря збереглася його надбрамна дзвіниця. Власне дзвонним був верхній ярус, що здіймається у вигляді мезоніна в центрі двоповерхового корпусу № 24 («Аптека і келії»). Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва розміщується в його південній частині, а Національна історична бібліотека України – у північній, включно з надбрамним ярусом дзвіниці (колишньою церквою на честь ікони Богоматері Всіх Скорботних Радості). Тут на трикутному фронтоні викладено дату мурування – «1902». Загалом від проєктування корпусу архітектором Є. Єрмаковим у 1900 р. до його остаточного оздоблення минуло 5 років.