Мистецький проєкт “Ікони на ящиках з-під набоїв” до Дня Матері

Виставка Богородичних ікон на ящиках з-під озброєнь авторства Соні Атлантової та Олександра Клименка є мистецькими медитаціями на тему російсько-української війни. Ящики, що на них написані ікони, привезені з зони бойових дій. Тож ці образи є мовчазними, але промовистими свідками усіх трагічних подій, що нині переживає Україна.

Експозиція стала можлива завдяки ініціативі Міністерства культури та інформаційної політики України. Символічно, що локацією для неї обрана Києво-Печерська лавра - національна святиня України, уділ Пресвятої Богородиці - Матері Ісуса Христа, яка вважається безпосередньою управителькою і покровителькою монастиря. Лавра є Успенською, тож символізує любов синів і дочок до своїх матерів та виконання Божої Заповіді щодо шанування батьків.

Експозиція до 30-річчя Національного заповідника “Замки Тернопілля” з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць

Виставка "Замки Тернопілля" обʼєднує твори талановитих митців, що змушують під іншим кутом поглянути на історію України та визначні памʼятки. Кожен автор, чиї твори представлені в межах експозиції, відзначається непересічним талантом, гострим оком, досконалим володінням зображальними засобами та любовʼю до рідної країни. Ця виставка мандрувала різними містами й тепер її можна побачити на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

«Історична пам’ять крізь мистецтво. Німі свідчення війни».

16 квітня 2024 року до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць, Дня пам’яток історії та культури Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» презентує виставку графічних робіт Максима Косякевича «Історична пам’ять крізь мистецтво. Німі свідчення війни».

На виставці можна буде побачити художні й фотографічні твори, кожний з яких має власну історію, що спонукає відвідувачів до більш глибокого осмислення тяжких наслідків війни та руйнування нашої культури через призму мистецтва.

Виставка “Лаврські печери від аскези преподобного Антонія до часів святителя Петра Могили”

Кожен охочий зможе дізнатися історію унікальних підземних пам’яток, що разом із Великою Печерською церквою, є головними святинями та місцем паломництва не лише прочан, а й тих, хто цікавиться українською духовною спадщиною.
Печери є прикладом неповторної підземної архітектури, яку невтомно вивчають археологи.Експозиція розповідає про печери Києво-Печерської лаври, охоплюючи період від середини ХІ ст. до середини XVII ст.
Відвідувачі ознайомляться з iсторією побуту ченців у лаврських печерах та створення собору преподобних печерських, дізнаються, як виникли та розвивалися лаврські печерні комплекси.

І постала Церква велика на пагорбах Печерських»

Головна церква Києво-Печерської лаври, що було побудовано на честь Успіння Пресвятої Богородиці в період могутності України-Руси, стала  першим кам’яним храмом Печерської обителі. Його інтер’єри прикрашали мозаїки та фрески, що  створили у 1083–1089 рр. візантійські майстри.
На виставці, присвяченій 950-літтю заснування Успенського собору, експонують  історичні та мистецькі пам’ятки ХІ–ХХ ст. із колекції Заповідника. Зокрема це  унікальний рельєф із зображенням Богородиці  Оранти ХV ст.

Виставковий проєкт "...Але будуть відроджені у славі і силі" (1 Кор. 15:43)

В експозиції йдеться про сакральні споруди  різних християнських  конфесій на   теренах України, понівечені внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації. Після перемоги нашої держави ці матеріали увійдуть до доказової бази на міжнародному судовому процесі проти країни-терориста. 
Місце проведення виставки обрано не випадково. Трапезну палату церкви  Прпп. Антонія і Феодосія Києво-Печерської лаври в середині ХХ століття також було понівечено, у т.ч. і  нацистами  – ідейними попередниками путінської тоталітарної російської імперії.

«...Бо ми браття козацького роду» (козацькі ктитори Києво-Печерської лаври)

Експонати із коштовних металів і тканин, ікони та старовинні фоліанти – Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розкриває свої скарби та покаже дари козацьких ктиторів, що опікувалися розвитком української духовності та культури протягом XVII–XVIII ст.
Чільне місце відведено творам знаного українського художника Андрія Серебрякова із зображеннями батальних сцен та видатних діячів Козацької доби.
Також відвідувачі побачать одну із перлин колекції Національного заповідника «Хортиця» – унікальний портрет гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського ХІХ ст., що є копією втраченого барокового настінного живопису XVIII ст. Успенського собору Києво-Печерської лаври, а також козацькі клейноди.

Фрески церкви Спаса на Берестові XVІІ ст.

Експозиція надає унікальну можливість  побачити розписи церкви доби Петра Могили зблизька. Фрески, виконані грецькими майстрами, яких запросив київський митрополит Петро Могила, є зразком високого рівня малярства пізньої візантійської традиції, що не має аналогів на теренах України. На стінах і склепіннях давньої частини храму місцями також збереглися оригінальні фрески кінця ХІ – початку ХІІ ст. (близько 80 кв.м). Однак про їхню  наявність протягом тривалого часу було невідомо. Виявлення фрески “Чудесний лов риби” стало  свого часу справжньою сенсацією.

Мікромініатюри Миколи Сядристого

Незмінно з часу її відкриття у 1977 р. виставка захоплює поціновувачів високого ювелірного ремесла, філософії безмежних можливостей людини, яку сповідує видатний митець, народний художник України Микола Сергійович Сядристий. До уваги відвідувачів – низка унікальних мініатюрних витворів, кожен з яких створений за власною, неповторною технологією.

Князі Острозькі: європейський вимір української історії

Протягом тривалого часу князі Острозькі активно впливали на суспільно-політичні, релігійні, культурні процеси на теренах сучасної України та сусідніх держав.
На виставці представлено пам’ятки XV–ХХ століть – лицарські обладунки, зброю  XVI–XVII ст. (мечі, шаблі, гармата), церковні старожитності, стародруки Острозької друкарні, картини, гравюри, старовинні документи. Серед експонатів – знаменита «Острозька Біблія» кінця XVI століття.
До уваги відвідувачів репродукція картини XVI ст. «Битва під Оршею» – одного з найкращих батальних полотен доби Відродження, створеного невідомим учасником битви, учнем художника Лукаса Кранаха Старшого (оригінал в Національному музеї у Варшаві). У цій битві 1514 року об’єднаним військом литовців, поляків, українців і білорусів під командуванням князя Костянтина Острозького було розгромлене 40-тисячне військо Московської держави.

Проєкт “Відеостіна”
 

У Великій лаврській дзвіниці для відвідувачів діє соціальний проект “Відеостіна”, який дозволяє оглянути Києво-Печерську лавру з висоти пташиного польоту у режимі онлайн, не піднімаючись наверх сходами. Це сучасний технічний комплекс із чотирьох 55-дюймових моніторів, розміщених на першому ярусі, а також чотирьох камер з 45-кратним збільшенням, встановлених на четвертому ярусі дзвіниці. За допомогою пульта управління можна скерувати камери, запрограмувавши напрямок руху (схід, захід, південь, північ) та ознайомитися з архітектурним комплексом Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у цілому і його пам’ятками зокрема, помилуватися мальовничими краєвидами Києва.

ІСТОРІЯ ВЕЛИКОЇ ПЕЧЕРСЬКОЇ ЦЕРКВИ