Представляємо наше нове наукове видання

Могилянські читання 2022. Зберегти пам’ять: українське музейництво у вирі лихоліть. Зб. наук. праць / Редкол. : М. А. Остапенко (голова), К. К. Крайній (заст. голови), О. М. Черняхівська (відпов. редактор) та ін. Київ : Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” ; Інтерсервіс. 2023. 304 с.
У збірнику вміщено наукові праці учасників ХХVІI Могилянських читань (Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”, 15–16 грудня 2022 р.). Загалом опубліковано 28 тематичних статей, що є результатами новітніх досліджень у галузях історії, мистецтвознавства, реставрації, пам’яткознавства та музеєзнавства.
Публікацію розраховано як на фахівців, так і на широке коло зацікавленої читацької аудиторії.
Підготовлено до друку у видавничому відділі НЗКПЛ.

Зміст

Із нагоди святкування 950-річчя Успенського собору Києво-Печерської лаври представляємо наше нове ілюстроване науково-популярне видання

Велика історія Великої церкви. Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років / [Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”, Благодійний фонд “Українська лавра”;  переднє слово Максима Остапенка]; упоряд. Наталія Абашина, Любомир Михайлина. Київ : ВД “Антиквар”, 2023. 128 с.: іл.  

Керівник проєкту  — Олег Марголін

Переклад  англійською — Олени Черняхівської

Успенський собор Києво-Печерської лаври було закладено 1073 року й освячено 1089 року. Він — одна із найшанованіших святинь православного світу. Упродовж століть храм не раз потерпав від нападів, пограбувань, стихійних лих і руйнувань. Але його знову і знову відроджував наш народ.  

Як без Києво-Печерської лаври неможлива історія України, так і без Великої церкви неможлива історія Лаври. Української лаври.

Саме після перебудови XVIII ст. Велика церква набула архітектурних форм українського бароко, що зберігалися до її знищення вибухом 3 листопада 1941 року під час окупації Києва. Минув час, і повернений із небуття, відбудований і освячений 2000 року Успенський собор, сяючи золотом куполів, знову став окрасою і домінантою архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври і всього міста.

У авторських текстах і ілюстраціях видання простежено всю 950-літню історію собору — від давнини до сьогодення.

Проєкт реалізовано НЗКПЛ за фінансової підтримки БФ “Українська лавра” 

Вступне слово Максима Остапенка та зміст за посиланням

Представляємо наше нове наукове видання

Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи. Матеріали Одинадцятої науково-практичної конференції (27–28 вересня) / Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».  Київ, 2023.  74 с. 

До збірника увійшли розвідки учасників Одинадцятої науково-практичної конференції, присвяченої питанням розвитку музейної педагогіки, сучасній інтерпретації історико-культурної спадщини та використанню її потенціалу в освіті і вихованні дітей. Учасники конференції – музейники, науковці, керівники та викладачі вищих навчальних закладів, загальноосвітніх, середніх спеціалізованих установ, закладів позашкільної освіти, педагоги-психологи, представники громадських організацій тощо. У своїх доповідях вони узагальнюють набутий досвід та визначають закономірності, методи і форми діяльності у музейній педагогіці.

Видання підготовлено до друку зусиллями співробітників  відділу музейно-освітньої роботи та видавничого відділу нашого  заповідника.

Зміст видання за посиланням

Представляємо наше нове наукове видання

Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності. Матеріали VІIІ Міжнар. наук.-практ. конф.,  м. Київ, 22 вересня 2023 р. Київ : Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” ; Асоціація реставраторів України ; Інтерсервіс. 2023. 180 с.

Всього опубліковано 24 праці. Це – 19 доповідей і 5 повідомлень  32-х авторів із України і Литви. Географія українських авторів – Київ, Харків, Одеса. До текстів доповідей додано анотації  українською та англійською мовами. 

У публікаціях висвітлено актуальні питання у царині музейництва, реставрації,  збереження культурної спадщини. Автори надали результати своїх новітніх напрацювань у цих галузях, розповіли про власні відкриття. 19 авторів – співробітники нашого Заповідника. 

Актуальними у контексті мазепіани та ідеї повернення в Лавру українських змістів є публікації кандидата історичних наук Костянтина Крайнього, Наталії Онопрієнко, В’ячеслава Ралемського та кандидата геологічних наук Олексія Андреєва щодо збереженої унікальної лаврської реліквії:  “Дзвін із вкладним написом Івана Мазепи: музеєфікація, реставрація, дослідження” та кандидатки історичних наук Аліни Вариводи про гаптовані зразки богослужбового облачення XVII–XVIII ст. із ризниці Києво-Флорівського Вознесенського монастиря, які пізніше опинилися в колекції нашого Заповідника. Адже багаторічною ігуменею згаданої  дівочої обителі була мати гетьмана Мазепи Марія-Магдалина Мазепина, а її черниці здобули славу майстерних вишивальниць. 

Про іконографію ікон XIX ст. “Лики мучеників” та “Лики мучениць”  в іконостасі  лаврської  Всіхсвятської церкви, збудованої коштом Івана Мазепи у XVII ст.,  йдеться у статті реставраторки, докторки мистецтвознавства Ольги Рижової. Вона разом з Інною Івакіною стала також авторкою розвідки про чудові ікони церкви Свт. Миколая с.  Синява Київської обл., створені лаврськими художниками у XVIII ст. у стилі українського бароко, який отримав назву “мазепинське бароко”. Ці 9 пам’яток у радянський період після демонтажу із сільського храму було передано до колекції Заповідника. Зараз ними можна помилуватися на виставці “Боже,  великий, єдиний, нам Україну храни!” у лаврському Успенському соборі.

Зазначимо тут і статтю  – своєрідне відкриття реставраторки-дослідниці Ганни Марченко “Не/втрачена святиня: Ченстоховська Київська/Києво-Печерська Львівська Богородиця. Сумні пригоди однієї лаврської ікони”, адже Лаврський заповідник за радянської доби через владні ідеологічні забаганки також вимушено   втрачав  свої пам’ятки. 

Із нагоди цьогорічного 950-ліття Успенського собору досвідчений реставратор тканин Володимир Назар презентує публікацію “Реставрація жіночого поховального одягу  з археологічних досліджень Успенського собору (1986) Києво-Печерської лаври”, де щедро ділиться із колегами методикою реставрації подібних пам’яток. Собор, знищений вибухом 1941 року, відроджений та освячений 2000 року, був величезним некрополем, де протягом століть знаходили вічний спочинок як видатні люди свого часу, так і представники знатних родин. 

Проливає світло на історію печерської церкви Спаса на Берестові у XVI ст. архітектор Олександр Романченко, розповідаючи про  ймовірну писемну згадку про неї купцем Мартином Груневегом. Проблем збереження культурної спадщини у Заповіднику, а саме аварійної ситуації на території лаврського Митрополичого саду  і способів її вирішення торкаються  кандидатка геологічних наук Ірина Черевко та Юлія Головатенко. 

Ці, а також багато інших цікавих статей розміщено у нашому новому збірник, який містить також багато ілюстративного матеріалу. Виданням зацікавляться як фахівці, так і  широка читацька аудиторія.

Книгу підготовлену до друку у видавничому відділі Заповідника.  

Олена Черняхівська,  кандидатка історичних наук, начальниця видавничого відділу НЗКПЛ. 

Із питань придбання примірників звертайтеся до Асоціації реставраторів України за телефоном (067)7449877 (Світлана Гага)

Зміст видання за посиланням