Дорогі друзі! Сьогодні у нашій рубриці пропонуємо до вашої уваги фото зимової Лаври та інтер’єрів лаврських храмів, що були виконані 2019 р. студенткою Київського Національного університету технологій та дизайну Є. Дубініною.
24 лютого 2021 року відбувся офіційний візит до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» міністра закордонних справ Литовської Республіки Габріелюса Ландсбергіса у супроводі Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Вальдемараса Сарапінаса, директора Департаменту політики Східного сусідства МЗС Литви Саулюса Данюнаса, міністра-радника Посольства Литовської Республіки в Україні Тадаса Вальоніса та Голови Благодійного фонду «Корона князів Острозьких», мецената Робертаса Габуласа.
Цього року відзначаємо 150-річчя з дня народження Лесі Українки (25.02.1871 – 19.07.1913) – видатної української поетеси, прозаїка, драматурга, перекладачки, літературного критика, фольклористки, історика, громадської діячки. З урочистої нагоди пропонуємо до вашої уваги презентацію мистецьких пам’яток з колекції Заповідника, що присвячені Лесі Українці, або виконані на тему творів поетеси.
Ми продовжуємо оповідь про найпопулярніші поліграфічні видання, пропоновані відвідувачам Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника у 60-ті рр. ХХ ст. Цього разу йтиметься про ілюстровані буклети. Як відомо, буклет – це окремий вид друкованої продукції, що сформувався на межі ХІХ–ХХ ст. Він швидко посів провідне місце серед рекламних видань, передовсім, завдяки простоті та низькій собівартості виготовлення. Зазвичай скріплені в корінці або зігнуті кілька разів аркуші паперу, з яких складається буклет, містять як текстові, так і графічні матеріали. Від брошур вони відрізняються не лише відсутністю окремої обкладинки, але й складнішою конструкцією та вишуканішим дизайном. Інші конкуренти буклетів – листівки. За своєю поліграфічною якістю поштівки переважають буклети, адже мають лише один згин або не мають його зовсім, і тому їх друкують на більш цупкому та довговічному папері. Минулого тижня ми зазнайомили вас із деякими наборами поштових листівок – наймасовішою тогочасною поліграфічною продукцією. Наклад наборів листівок, присвячених пам’яткам Києво-Печерської лаври, наприкінці 1960-х рр. більше ніж втричі перевищував тиражі буклетів. Але буклети зазвичай містили більше інформації (в тому числі й «ідеологічно виважених» постулатів радянської пропаганди), тож друкували їх частіше.
Міністерство культури та інформаційної політики України
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»
Асоціація реставраторів України
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Міжнародний центр вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM)
Національний авіаційний університет
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо вас до участі у роботі VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності», яка відбудеться
23-24 вересня 2021 року у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9).
Чи відомо вам, що:
якби вам судилося проживати чи гостити у Києві на початку XIX ст. і мати такі-сякі статки, дуже ймовірно, що ви особисто б зазнайомились із садівником ієромонахом Іларіоном, який опікувався лаврським Печерним садом?
Чи відомо вам, що:
в 1766 р. у зв’язку з укладенням Румянцевського Генерального опису було створено список представників козацького стану, які на той час перебували на службі у Києво-Печерської лаври?
