Сьогоднішню фоторозповідь присвячено роботам із виготовлення і влаштування бань на Успенському соборі влітку–восени 1999 р.

Як відомо, з семи бань храму після вибуху зберіглася лише одна – над Іоанно-Богословським приділом. Під час відновлювальних робіт 1998–2000 рр. її було позолочено (загальна площа вкритої позолотою поверхні бані разом із хрестом становить майже 180 м²). Інші шість – головну і п’ять бічних довелося відтворювати. Певна складність робіт полягала в тому, що, як з’ясувалося під час досліджень, всі бані собору мали різний об’єм і вагу. Найбільшою, після головної, була західна – над центральним входом; меншими за неї – бані над північно-східним Стефанівським та південно-східним Іоанно-Богословським приділами, ще меншою – східна над апсидою, а найменшими – південно-західна над ризницею та північно-західна. Кожна з бань мала властиві лише їй характеристики, й її відтворювала окрема група виконавців.

Майже одночасно з цегляним муруванням склепінь бань (іл. 1) на подвір’ї між корпусом № 21 (т. зв. «Клірошанським») і північною ділянкою Мазепиної стіни майстри збирали металеві каркаси, які потім покривали мідними листами завтовшки 0,6 мм із позолотою (див. іл. 2-5). Треба зазначити, що на покриття шести бань витратили понад 12 тон міді, а на покрівлю собору – більше ніж 23 тони.

Металевий каркас для головної бані збирали на Соборній площі біля західного фасаду відновленої Великої Печерської церкви (іл. 6). Його, як й інші, восени 1999 р. встановлено на верхівці собору за допомогою баштових кранів.

Одразу після цього освятили й встановили хрести на бані: спочатку, в середині жовтня, бічні (іл. 7-11), а 28 жовтня, у присутності Президента України та інших офіційних осіб митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан) урочисто освятив хрест головної бані Успенського собору (іл. 12-15).

Головний хрест храму має висоту 4,2 метри, бічні – 3,3 (над боковими приділами) та 3,55 метри (над центральним входом і апсидою) (іл. 16).

Отже, відтворення об’єму собору в цілому здійснили протягом одного року. Проте значний обсяг робіт був ще попереду – оздоблення фасадів, встановлення вікон і дверей, влаштування внутрішніх інженерних мереж, електроопалення підлоги тощо. А головне – треба було розпочинати довгу і клопітку роботу з прикрашання інтер’єрів собору, що триває і донині.

Наступний випуск фотопроєкту “На згадку про Києво-Печерську лавру” буде присвячено роботам із оздоблення фасадів відтвореного Успенського собору, які відбувалися навесні – влітку 2000 р.