З метою забезпечення збереження відповідно до вимог законодавства та державних норм комплексу нерухомих пам’яток та об’єктів культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника виконуються роботи з їх натурних та архівних досліджень; опрацьовуються відповідні матеріали щодо підготовки облікової документації на ці об’єкти; здійснюється моніторинг технічного стану, умов використання пам’яток та об’єктів історико-культурної спадщини, території Заповідника і його буферної зони, виконуються заходи з їх ремонту, реставрації, музеєфікація, пристосування. Зазначена діяльність забезпечується Службою головного архітектора у складі: науково-координаційного відділу проектних та науково-дослідних робіт, науково-дослідного відділу охорони, вивчення пам’яток історико-культурної спадщини, а також відділом реставрації пам’яток.

Зокрема, протягом останнього часу було опрацьовано пропозиції до Концепції генерального плану (плану організації території) Національного історико-культурного заповідника, затвердженої наказом Міністерства культури України від 30.12.10 № 1329/0/16-10. Наразі триває, спільно з профільними науково-проектними організаціями, зокрема Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, опрацювання відповідних матеріалів, необхідних для розроблення та затвердження у встановленому порядку Плану організації території заповідника.

Здійснюється постійний моніторинг стану пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Особливе місце в цій роботі займають підземні споруди, зокрема унікальний печерний комплекс, датований ХІ ст., який вимагає особливої уваги кваліфікованих фахівців.

Серед найважливіших археологічних досліджень, здійснених в 2011 році - розкопки на одній з найцінніших надземних будівель давньоруського періоду архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври – Троїцькій надбрамній церкві (ХІІ-ХVІІІ ст.).

На основі даних моніторингових досліджень розробляються щорічні та перспективні плани щодо збереження нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини заповідника, готуються пропозиції до бюджетних та інших запитів для забезпечення виконання на об’єктах науково-проектних, першочергових протиаварійних, консерваційних, реабілітаційних, ремонтно-реставраційних робіт, а також робіт з пристосування і музеєфікації об’єктів, благоустрою територій заповідника з реконструкцією зовнішніх інженерних мереж.

Протягом поточного року з метою проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах Заповідника забезпечено розроблення науково-проектної документації з реставрації пам’яток архітектури національного значення: давньоруської Троїцької надбрамної церкви (ХІІ-ХVІІІ ст.); оборонної башти Івана Кушника (1698 р.); продовольчого льоху (ХVІІІ ст.) з його музеєфікацією та пристосуванням в рамках реалізації заходів з регенерації території Митрополичого саду; а також пам’ятки історії місцевого значення – надгробка на могилі визначного російського політичного і державного діяча П.А.Столипіна(1912 р.; у зв’язку з 100-річчям з дня його смерті).

Крім того, в стадії опрацювання перебуває проектна документація на благоустрій території пам’ятки архітектури національного значення - Клірошанського корпусу (1720-1740 рр.) з реконструкцією зовнішніх інженерних мереж та облаштуванням гостьової сервісної території з урахуванням історичних іконографічних матеріалів.

Протягом цього року, зокрема, здійснюється виконання ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах Заповідника, а саме:

- комплексні ремонтно-реставраційні роботи на фасадах пам’ятки архітектури національного значення – Головної Дзвіниці Успенського собору (1731-1745 рр.; увінчуюча частина, ІІІ та ІV яруси);

- роботи з реставрації пам’ятки історії місцевого значення - надгробка з хрестом на місці похованняП.А.Столипіна (за участю Фонду вивчення спадщини П.А.Столипіна, Російська Федерація м. Москва);

- реставрація елементів інтер’єру пам’ятки архітектури національного значення корпусу № 3 (1720 р.) на Соборній площі - обличкування з кахельної плитки камінів у зв’язку з влаштуванням в приміщеннях цієї пам’ятки Музею Києво-Печерської Лаври;

- реставрація фасадів пам’ятки архітектури національного значення – Трапезної палати з церквою Святих Антонія і Феодосія (1893-95 рр.);

- реставрація цегляного мурування підпірної стінки біля корпусу № 9 (пам’ятка архітектури національного значення - Друкарня) та ін.