Репрезентувати Києво-Печерську лавру у світі без нашарувань імперських міфів, радянських наративів і сучасної російської пропаганди — таке завдання стоїть, зокрема, перед керівниками дипломатичних установ України за кордоном. Під час зустрічі у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» дипломатам представили стратегічну візію святині як простору, що вже майже тисячу років формує нашу духовність, культуру й освіту.

До заходу долучилися заступниця міністра культури України Тетяна Філевська; заступниця міністра закордонних справ України, голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Мар’яна Беца; очільниця та співзасновниця Асоціації Подружжів Українських Дипломатів Тетяна Сибіга.

Києво-Печерська лавра є не лише українською національною святинею, а й об’єктом світової спадщини. Тому розмова про неї має звучати на міжнародному рівні — особливо зараз, коли росія намагається фізично знищувати українську культурну спадщину та водночас спотворює її історію для закордонних аудиторій.

«Після атаки російського дрона на Успенський собор десятки лідерів з усього світу, дипломатів, журналістів та лідерів думок відвідали понівечену пам’ятку. Цей досвід спонукав багатьох до конкретних змін у сприйнятті та конкретних дій на захист нашої спільної спадщини», — наголосила Тетяна Філевська.

У супроводі начальниці екскурсійного відділу Катерини Воєвудської дипломати оглянули Успенський собор і побачили наслідки російської атаки в ніч на 15 червня. Тоді храм утратив понад 80% покрівлі, а загалом на території Національного заповідника було пошкоджено 19 об’єктів. Полум’я зупинили за лічені сантиметри від унікального іконостаса. Завдяки оперативній та злагодженій роботі вогнеборців пожежу вдалося локалізувати, а одну з головних святинь Києво-Печерської лаври — врятувати від знищення.

Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца пов’язала відновлення святині із ширшою міжнародною відповіддю на злочини росії проти української культурної спадщини.

«Цинічна атака росії на українські культурні та духовні пам’ятки, зокрема Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври, вкотре доводить: росія цілеспрямовано намагається знищити українську культурну спадщину, нашу ідентичність та стерти пам’ять про нашу історію. Ми докладаємо максимум зусиль спільно з міжнародними партнерами, зокрема ЮНЕСКО, щоб якнайшвидше відновити пошкоджену святиню. Водночас важливим напрямом нашої роботи залишається посилення санкційного тиску на державу-агресора та забезпечення невідворотності покарання для всіх, хто причетний до цього злочину», — підкреслила Мар’яна Беца.

Захист Лаври передбачає не лише відновлення пошкоджених пам’яток, а й повернення її історії до українського контексту. Стратегічну візію святині презентував генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

У ній Києво-Печерська лавра постає одним із головних осередків, де формувалася українська культура та поширювалися традиції літописання, освіти, мистецтва, медицини й книгодрукування.

Відомий сьогодні архітектурний образ Лаври сформувався завдяки внеску українських ктиторів. Особливу роль у її розбудові відіграв гетьман Іван Мазепа, який підтримував монастир, фінансував будівництво та оновлення храмів.

Максим Остапенко переконаний, що ці знання мають бути зрозумілими не лише науковцям. Вони потрібні дітям, які мають змалку знати, чим є Лавра, усвідомлювати глибину українського коріння та пишатися ним. Так само вони потрібні дипломатам, які представляють Україну у світі та можуть доносити ці смисли до іноземних аудиторій.

«Ті удари росії, які відбулися останнім часом, ті інформаційні процеси, які росія запускає проти Києво-Печерської лаври, значною мірою орієнтовані на закордонну аудиторію. Спілкування з послами дуже важливе для того, щоб пояснити, чим є насправді Києво-Печерська лавра, наскільки вона важлива для формування української національної ідентичності, наскільки це важливий об’єкт міжнародної уваги, який опинився під ударами росії», — акцентував Максим Остапенко.

Під час зустрічі заступник генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з наукової роботи Костянтин Крайній розповів про ідеологічні міфи довкола святині та їх розвінчання. Гості дізналися, як імперські й радянські наративи змінювали сприйняття Лаври та які історичні факти повертають її до українського контексту.

«Спадок Лаври є неоціненним, і Лавра є культурним, просвітницьким центром. Ми зі свого боку робимо все, аби світ дізнавався більше, аби наша громада дізнавалася більше. Ми дуже раді, що саме цього року культурна спадщина стала елементом публічної та культурної дипломатії», — підкреслила очільниця та співзасновниця Асоціації Подружжів Українських Дипломатів Тетяна Сибіга.

Цього року Києво-Печерська лавра відзначає 975-річчя й розпочинає підготовку до свого тисячоліття. Відзначення ювілею матиме й міжнародний вимір. Заступниця міністра культури України Тетяна Філевська закликала дипломатів запрошувати представників урядів країн перебування до Києва, щоби вони могли особисто відвідати Лавру. Міністерство культури України та Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» також готують низку подій за кордоном, аби представити нашу національну святиню іноземним аудиторіям.