Лавра відкриває українську історію світу: представники медіа побачили давні пам’ятки та наслідки російської атаки

Понад 30 представників українських та міжнародних медіа відвідали Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Візит ініціювала команда Міністерства закордонних справ України. Під час екскурсії журналісти більше дізналися про історію Лаври, її пам’ятки та значення не лише для української, а й для світової культури й духовності.

Цього року Києво-Печерська лавра відзначає 975-річчя й розпочинає підготовку до свого тисячоліття. У цей час важливо не лише осмислювати майже тисячолітню історію святині, а й розповідати про щоденну роботу фахівців, що стоїть за збереженням її пам’яток під час війни.

Знайомство з Києво-Печерською лаврою почалося з Троїцької надбрамної церкви — єдиного храму початку XII століття в Україні, що зберігся до наших днів майже без перебудов. Її внутрішній простір практично повністю вкриває живопис доби українського бароко, у якому біблійні сюжети поєдналися із самобутнім баченням лаврських майстрів.

Реставрацію Троїцької надбрамної церкви розпочали ще до повномасштабного вторгнення, однак досі не завершили. Нині фахівці працюють над збереженням монументального живопису, а пам’ятка потребує підтримки меценатів і міжнародних фондів.

Наступною точкою маршруту став Успенський собор. Журналісти побачили наслідки російської атаки в ніч на 15 червня, унаслідок якої храм втратив понад 80% покрівлі. Загалом тоді на території Національного заповідника було пошкоджено 19 об’єктів.

Про стан собору та кроки, необхідні для його подальшого відновлення, розповів заступник гендиректора Національного заповідника з правових питань та розвитку Іван Яговенко.
Журналісти також відвідали тимчасово закриту для широкого загалу виставку «Відроджений всесвіт» у першому корпусі Національного заповідника. Її присвячено 100-річчю Реставраційної майстерні Лаврського музею та роботі фахівців, які зберігають українську культурну спадщину.

В експозиції представлено понад 100 мистецьких творів XVII–XX століть: старовинні українські ікони, хрести, срібне церковне начиння, літургійні тканини та стародруки. Серед них — предмети з Києво-Печерської лаври та інших храмів і монастирів Києва. Багато з них зазнали руйнувань під час Другої світової війни й були відреставровані лише нещодавно.

З відновленими творами живопису гостей познайомила Альона Крестініна — завідувачка сектору наукової реставрації та консервації творів образотворчого мистецтва. Вона розповіла про фондову колекцію Національного заповідника, історію її формування, основні види пошкоджень пам’яток та особливості творів, пов’язаних з історією Лаври.

Про особливості реставрації старовинних тканин журналістам розповів Володимир Назар — завідувач сектору наукової реставрації творів декоративно-прикладного мистецтва відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

На завершення представники медіа побували у лаврських печерах, з яких майже тисячу років тому почалася історія Печерського монастиря.

Упродовж усього візиту журналістів супроводжували наукові співробітники Національного заповідника. Вони допомагали глибше зрозуміти історичний контекст пам’яток і побачити Лавру з української перспективи — без імперських міфів і нав’язаних трактувань.

Для нас важлива ця ініціатива Міністерства закордонних справ України. Дякуємо команді МЗС за організацію візиту. Завдяки таким зустрічам голос Києво-Печерської лаври гучніше звучатиме для української та міжнародної аудиторій.