Цього року 9 березня Україна відзначить 211 років від дня народження Тараса Шевченка. Хоча його насамперед знають як поета, він  був ще й видатним художником, чий пензель закарбував, зокрема, й святині Києво-Печерської лаври.

Шевченко в Лаврі: мистецька місія

Весною 1846 року Тарас Шевченко перебував у Києво-Печерській лаврі в складі Київської археографічної комісії, що досліджувала  історичні пам’ятки. Саме тут він отримав можливість детально замальовувати лаврські краєвиди, працюючи на особливому “послуху”  при начальнику іконописної майстерні. Це рішення митрополита Філарета фактично дало поету-художнику безперешкодний доступ до  святині. За тогочасними свідченнями Тарас Шевченко щоранку вирушав на замальовки, а вечорами разом із друзями ділився враженнями,  обговорюючи мистецтво й літературу.

Мистецький спадок: що залишилося від Шевченка в Лаврі

Серед його робіт, створених у Лаврі, збереглася сепія “Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври”. Це тонка, виважена композиція,  де можна простежити характерний почерк Шевченка-художника – увагу до деталей, виразність світлотіні та глибокий символізм. Цю  роботу він виконав разом із товаришем, Михайлом Сажиним, який пізніше допоміг зберегти її від знищення під час арешту Шевченка. 

Також відомий начерк “Дальні печери Києво-Печерської лаври” – малюнок, що передає особливу атмосферу підземного світу святих печер.

П’ять цікавих фактів про Шевченка і Лавру Монах-послушник Шевченко 

Щоби безперешкодно працювати в Лаврі, поет отримав умовний статус послушника з ім’ям Григорій Червинський. Це дозволило йому  вільно пересуватися територією монастиря та спілкуватися з ченцями.

Шевченко та лаврські жебраки 

Під час замальовок лаврських коридорів, що вели до печер, Шевченко часто зустрічав жебраків, які слугували моделями для його  ескізів. Його товариш Афанасьєв-Чужбинський згадував, що поет робив численні замальовки, однак більшість з них зникла після арешту. 

Пейзажі, натхнені музикою Гайдна 

У своїй повісті “Близнецы” Шевченко описав, як одного разу після ранкової служби стояв на ґанку друкарні Лаври та милувався  краєвидом. Він порівнював побачене з “могутніми акордами Гайдна”, занурюючись у меланхолійні роздуми.

Лавра в археографічних записах Шевченка 

Він детально описав реліквії та давні книги, зокрема унікальну молдавську плащаницю 1561 року, що нині зберігається у фондах  Заповідника.

Переписані вірші, що пережили цензуру 

У музейних фондах також зберігається список творів Шевченка 1850–1870-х років – зошит, у який невідомі переписувачі внесли 12  його поезій. У ті часи такі списки були єдиною можливістю зберегти їх  і поширити серед читачів.

Відбиток Лаври на творчості Кобзаря

Перебування у Лаврі мало глибокий вплив на Шевченка. Воно додало його творчості особливої релігійної меланхолії, що пізніше простежується у поетичних творах Кобзаря. Образ Лаври, її тиша та святість переплелися з мотивами туги за Україною, які Шевченко  проносив крізь роки заслання. І хоча його перебування тут тривало лише кілька тижнів, воно залишило слід у його мистецькій і  літературній спадщині на все життя.