Буває зброя для бою, а буває – для памʼяті. Саме про такий клинок, що став формою збереження політичної історії, ми хочемо вам розповісти.

Ця парадно-меморіальна шабля XVIII століття займає чільне місце на виставці “Мазепа. Стратегія європейської України” в 4-му корпусі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Срібні накладки на її піхвах нагадують сторінки літопису, що фіксує хроніку формування уявлень про державність. 

Кревська унія 1385 року, Грюнвальдська битва 1410-го, Люблінська унія 1569-го, вступ Болеслава Хороброго до Києва – на зброї зображено цілу політичну епоху, коли історію не лише творили, а й карбували в речах, перетворюючи їх на памʼять.

Шабля-меморія як літопис

Не дивно, що цій реліквії відведене чільне місце в експозиції. Вона представлена поруч з легендарною шаблею Івана Мазепи та дипломатичним клинком хана Сагіб Ґерея. 

Перша говорить про гетьманську владу, друга – про зовнішньополітичні зв’язки того часу, а шабля-меморія – про підвалини формування козацької держави: традиції вибору, права та самоврядування, що сформувалися ще в Речі Посполитій.

Як пояснив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Скарбниці Національного музею історії України Олексій Савченко, ця зброя зберігає памʼять не про окремого діяча, а цілий державний лад – його принципи, історичні основи та уявлення про спільне управління.

Історичні сюжети відтворені на шаблі

На піхвах меморії зображені сцени з історії Речі Посполитої, яка впродовж XVI–XVIII століть була спільною державою для поляків, литовців та русинів. 

Особливе місце займає сюжет вступу Болеслава Хороброго до Києва – саме на нього згодом посилатиметься гетьман Пилип Орлик у преамбулі до Конституції 1710 року, відому як першу українську Конституцію. А на звороті шаблі – латинський напис memoria comminitatis. З латини це перекладається як “на памʼять про об’єднання”, який прямо відсилає до Люблінської унії. 

Цей союз не лише змінив карту Центрально-Східної Європи, а й створив нові політичні умови для української еліти, відкривши доступ до прав, парламентської участі та судочинства.

Кому належала шабля-меморія

Шабля, імовірно виготовлена на території Польщі. Вона не має встановленого іменного власника, натомість несе узагальнений сенс: про політичну спадкоємність, про право як основу державності, про участь українських земель у формуванні європейських політичних практик.

У цьому контексті її присутність на виставці, присвяченій Івану Мазепі, концептуально необхідна. Вона допомагає побачити козацьку державу у європейському контексті. І нагадує – свобода, за яку боролися українці за доби Мазепи, мала глибоку правову й політичну традицію, і ця боротьба триває досі.