Час минає, а українці, як і сотні років тому, змушені боронити не лише свою землю, а й ідентичність.

Як зберегти святині, пам’ятки, духовну спадщину під обстрілами? Якою має бути роль церкви у воєнний час? Як забезпечити культурну безпеку не на папері, а на практиці? Відповіді на ці та інші актуальні питання шукали вчені, що зібрались у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” на 23-й міжнародній науковій конференції “Церква – наука – суспільство: питання взаємодії”.

Міжнародний науковий захід, який вже два десятиліття відбувається в стінах Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, об’єднав цьогоріч близько  50-ти учасників – істориків, археологів, пам’яткознавців, релігієзнавців, архівознавців, геологів, музеєзнавців. Частина колег долучилася до заходу онлайн, зокрема з Польщі та Німеччини. 

Від започаткування конференції у 2003 р. її основними темами була історія християнської церкви, дослідження суспільних відносин у церковно-релігійній сфері, вивчення рухомих і нерухомих церковних пам'яток. В умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України в роботі конференції сталися певні зміни: доповідачі з інших міст і країн наразі беруть в ній участь виключно в режимі он-лайн,  а серед найактуальніших тем відтепер – доля сакральних пам’яток в умовах війн і збройних конфліктів.

Війна та сейсмічні загрози як фактор небезпеки

Одним із ключових напрямів цьогорічної конференції стало питання фізичної безпеки культових споруд і архітектурних ансамблів. Команда геофізиків та геологів, до якої увійшли Ірина Черевко, Сергій Щербіна, Тетяна Кріль, Анатолій Фещенко та Костянтин Ярошенко, на пленарному засіданні 29 травня представила результати дворічного інструментального моніторингу стану Києво-Печерської лаври.

Дослідження показало, як вибухові хвилі від обстрілів, які пережив Київ, впливають на структури пам’яток.

– Це вже не теорія. Це конкретні деформації, які ми зафіксували. І наука має допомогти вчасно зупинити руйнування, – зазначають дослідники.

Під час першого дня роботи конференції прозвучали також доповіді, присвячені найвидатнішим монументальним пам'яткам Києво-Печерської лаври і митцям, які їх створювали. Значна увага приділялась пам'яткам із фондової колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, зокрема - поховальним плитам некрополя Успенського собору.

Ще один важливий момент – цифрова відкритість. Артем Борисов представив нещодавно започаткований ним проєкт  з популяризації наукового доробку співробітників Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” шляхом оприлюднення електронних варіантів видань установи. Йдеться у першу чергу про монографічні дослідження співробітників, а також періодичні видання та тематичні збірники, що були надруковані за останні 30–40 років.

У другий день роботи конференції, 30 травня, особлива увага була присвячена питанням релігійного світогляду – як в історичній ретроспективі, так і сьогодення. 

Жваву дискусію викликала доповідь Олександра Старуха, присвячена світовому досвіду державно-церковної взаємодії в питанні збереження церковних реліквій та проблемам визначення статусу печерних комплексів Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Традиційно активну участь у роботі наукового форуму взяли наші колеги – представники установ-співорганізаторів конференції: Центрального державного історичного архіву України, м. Київ та Інституту археології НАН України. Під час тематичних секційних засідань, що відбулися 30 травня, архівісти та археологи доповіли учасникам конференції про результати своїх новітніх напрацювань.  

Ознайомитися з матеріалами конференції можна у збірнику, що вже вийшов друком, а невдовзі буде доступним і на цифрових ресурсах Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Переглянути виступи учасників можна за посиланням