Продовжуємо знайомити студентів-істориків з особливостями фунеральної (поховальної) культури XVI–XVII ст. і не тільки.

Розповідаємо про багату історію національної української святині – Києво-Печерської лаври, зокрема історію її некрополя XVI–XVII століть, ктиторство, поховальні практики киян, створення лаврської школи в 1631 р. за часів київського митрополита Петра Могили, яка стала основою Києво-Могилянського колегіуму. 

Цього разу до Лаври завітали студенти кафедри історії гуманітарного факультету Національний університет "Києво-Могилянська академія" у супроводі завідувача кафедри, доктора історичних наук, професора Максима Яременка. 

Докторка історичних наук Natalia Bilous розповіла гостям історію некрополя Лаври XVI–XVII ст., поховальні практики киян, укладання тестаментів (заповітів), ставлення людей у ті часи до смерті і поховання, фунеральне письменство, культуру пам’яті. 

Слухачі змогли оглянути цінні експонати з лапідарія Заповідника – надмогильні плити від поховань киян початку XVI–XVII століть, що вціліли до нашого часу. Про їхнє походження студентам дізналися від провідного наукового співробітника Заповідника, кандидата історичних наук Ярослава Литвиненка. 

Не оминули студенти кураторську екскурсію у супроводі кандидатки історичних наук Алина Варивода на Виставка "...Бо ми браття козацького роду". Козацькі ктитори Києво-Печерської лаври. Гості ознайомилися із цікавими артефактами з колекції Заповідника, відвідали Успенський собор, церкву Св. Миколая колишнього Троїцького больницького монастиря і дізналися багатющу історію цих пам’яток.

Екскурсанти отримали незабутні враження від побаченого і почутого, що сприятиме їхньому подальшому професійному зростанню.

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon