14 грудня 2022 року в.о. генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Олександр Рудник та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між нашими інституціями. В урочистій церемонії підписання від університету взяли участь: проректорка Олена Добржанська, заступник декана історичного факультету Тарас Пшеничний, доцент кафедри археології та музеєзнавства Євген Синиця. Від заповідника – заступник генерального директора з наукової роботи Костянтин Крайній, завідувач науково-дослідного сектору археології Сергій Тараненко.

Довідково:
Співпраця між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Національним заповідником “Києво-Печерська лавра” має тривалу історію. Адже серед засновників і перших працівників заповідника чимало вихованців університету. Зокрема, випускником університету був директор лаврського Музею культів і побуту, а згодом перший директор Лаврського заповідника “Всеукраїнський музейний городок” Петро Курінний. Безпосередні зв’язки з університетом і заповідником мали знані українські історики і мистецтвознавці Василь Ляскоронський, Марія Новицька, Павло Попов.
Від кінця 1940-х років і донині науковці заповідника є здебільшого випускниками Київського університету імені Тараса Шевченка. Сьогодні серед науковців заповідника – вихованці його історичного, філологічного, філософського, геологічного, географічного факультетів. Є серед них і такі, що захистили дисертації в спеціалізованих вчених радах університету.
У 2000-х рр. спільно з історичним факультетом ми проводили міжнародні наукові конференції “Церква-наука-суспільство: питання взаємодії”, закладаючи підґрунтя для подальшої наукової співпраці.
Плідною і перспективною є наша кількарічна співпраця з директором геологічного музею університету, доктором геологічних наук, професором В. А. Нестеровським. Після відкриття у 2018 р. археологами заповідника нової ділянки мурів Печерського монастиря XII ст. він надав експертний петрографічний аналіз фрагментів каміння фундаментів. Тож вперше, за майже сторічну історію археологічного дослідження монументальних споруд заповідника, отримані дані щодо природного будівельного матеріалу часів України-Русі. Нині готується такий самий аналіз петрографічного матеріалу з фундаментів церкви Спасам на Берестові. Результатом цієї співпраці є не лише спільні наукові публікації, а й поява нового масштабного проєкту “Реконструкція палеорельєфу території Києво-Печерської лаври IV–I тисячоліття до н.е. за геолого-археологічними даними”, який очолюватиме від університету професор Віктор Нестеровський, а від заповідника – завідувач науково-дослідного сектору археології Сергій Тараненко. 
Маємо надію на продовження цього і початок нових спільних проєктів, які матимуть безумовну користь для української науки і культури.