Шановні друзі! Сьогодні у рубриці «Духовна культура» йтиметься про Устав раннього Києво-Печерського монастиря, а саме – як він називався та звідки походив.

Як доведено вченими-літургістами ще в середині ХІХ – на початку ХХ ст. і підтверджено сучасними дослідниками, чернечий Устав, прийнятий у Києво-Печерському монастирі прп. Феодосієм, був списком Уставу константинопольського ктиторського монастиря патріарха Олексія Студита.

Цей монастир був добре відомим та багаторазово згаданий у візантійських джерелах. Точне розташування його вказати неможливо. Вважають, що він містився у верхів’ях Босфора, проте невідомо, на якому з його берегів – європейському чи азіатському. Освячення головного монастирського храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці відбулося 14 серпня 1034 р. Для обителі Олексія Студита було створено спеціальний Устав (Типікон), що складався з двох частин: синаксарної (богослужбової) та дисциплінарної (ктиторської), основу яких заклали нормативні тексти константинопольського монастиря прп. Феодора Студита. Тож св. Феодосій Печерський, який запровадив Устав монастиря Олексія Студита у Києво-Печерській обителі, сприймав його як Устав знаменитого ієрарха – прп. Феодора Студита, який був духовним зразком для засновника Києво-Печерського монастиря. Синаксарна частина Уставу регламентувала служби річного рухомого та нерухомого кіл богослужіння, а ктиторська частина визначала устрій чернечого життя. Перекладений у Києво-Печерському монастирі наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. ХІ ст., Типікон мав бути дотичним до усього устрою чернечого життя, включаючи й поховальний обряд. Проте чи так це було насправді, розповімо у наступних публікаціях.

Підготувала к.і.н., провідний н.с. Мар’яна Нікітенко,

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Підписи до ілюстрацій

Іл. 1. Прп. Феодосій Печерський. Ікона ХІХ ст.

Іл. 2. Прп. Феодосій Печерський. Ікона Богоматір Свенська Печерська. Фрагмент.

Іл. 3. Прп. Феодор Студит. Фреска монастиря Грачаниця. Сербія. (Близько 1320 р.)