У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбулося відкрите громадське обговорення щодо встановлення пам’ятного знаку Івану Мазепі. У виставковому залі зібралися історики, архітектори, інженери, представники державних установ, духовенства, громадськості та медіа.

До дискусії також долучилися військовослужбовці 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», науковці та працівники профільних інституцій.

Захід розпочався з презентації пісні, присвяченої гетьману, від Культурних сил України. Для учасників обговорення прозвучала композиція у супроводі бандури, саксофона та гітари.

У вступній промові генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив на важливості повернення українських історичних постатей до публічного простору.

«Наш ворог, приходячи на окуповані території, відновлює пам’ятники Леніну та іншим діячам російської імперської традиції. Ми маємо повертати в наш історичний простір наших видатних діячів. Іван Мазепа — це людина, яка зробила величезний внесок в українську історію, культуру і духовність. Найголовніше — він одним із перших свідомо кинув виклик російській імперії», — зазначив Максим Остапенко.

Під час доповіді докторка історичних наук Ольга Ковалевська нагадала, що пам’ятники та пам’ятні знаки Івану Мазепі встановлено у п’яти країнах світу — Україні, США, Великій Британії, Австрії та Румунії. Загалом нині існують 11 персональних пам’ятників гетьману, одна багатофігурна композиція за його участі, п’ять пам’ятних знаків і шість пам’ятних дощок.

Під час дискусії окремо наголошувалося, що йдеться саме про встановлення пам’ятного знаку на честь ктиторської діяльності Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі. Саме за його підтримки наприкінці XVII — на початку XVIII століття було зведено та оновлено низку монастирських споруд, а архітектура мазепинської доби значною мірою сформувала сучасний образ національної святині.

«Іван Мазепа зробив величезний внесок у розвиток Києво-Печерської лаври. Його мати, Марія Магдалина Мазепина, була ігуменею Вознесенського Печерського дівочого монастиря. Сам гетьман багато часу проводив у Лаврі та зробив дуже багато для її розвитку. Ми маємо пам’ятати про цей внесок і гідно його вшанувати», — зазначив генеральний директор Заповідника.

Учасникам заходу представили концепцію встановлення пам’ятного знаку та ескізний проєкт авторства скульпторів Олеся Сидорука і Бориса Крилова. Основою для створення погруддя стало прижиттєве зображення гетьмана 1704 року, виконане німецьким гравером Мартіном Бернігеротом.

«Перед авторами стояло завдання створити пам’ятний знак, який не повторював би жоден із уже відомих пам’ятників Мазепі та був би максимально пов’язаний із Києво-Печерською лаврою. Тому кожен його елемент має власне історичне значення і пов’язаний як із постаттю самого гетьмана, так і з історією Лаври», — пояснила докторка історичних наук Ольга Ковалевська.

Одним із ключових елементів композиції став мощовик, який за музейною легендою належав Івану Мазепі. За словами дослідниці, цей елемент символізує тяглість української державницької традиції від козацької доби до сучасності.

Такий формат вшанування вже представлений на території Національного заповідника. Тут встановлені пам’ятні знаки князю Костянтину Острозькому та Тарасові Шевченку. Водночас учасники обговорення наголосили, що питання встановлення пам’ятника Івану Мазепі як державному діячеві та воєначальнику є окремою ініціативою, яка має власну історію та визначене місце реалізації.

За результатами обговорення учасники ухвалили резолюцію, якою підтримали ініціативу встановлення пам’ятного знаку гетьману Івану Мазепі на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». 

Документ також передбачає продовження реалізації проєкту в установленому законодавством порядку, посилення інформування громадськості про історичну роль гетьмана та звернення до Київської міської влади щодо стану виконання Указу Президента України 2007 року про вшанування Івана Мазепи та його соратників.