Дзвін Великої лаврської дзвіниці та молитва в Успенському соборі – так відзначили День посвяти учасники події, яку ініціювала Асоціація випускників Києво-Могилянської бізнес-школи.

Традиційна церемонія відбулася у Києво-Печерській лаврі – в місці, де у 1631 році митрополит Петро Могила заснував Лаврську школу, що стала основою для створення Могилянської академії.

Саме тому цей простір став символічним – як точка входження у спільноту для нових учасників Асоціації випускників. Посвята включає історичну мандрівку місцями, пов’язаними з Петром Могилою: від церкви Спаса на Берестові й Економічної брами до Успенського собору, дзвіниці та церкви святителя Миколая.

“День посвяти – це символічне завершення освітнього шляху  учасників  MBA-програм та входження до alumni-спільноти уже у ролі випускників. Сенс цього заходу – у переході до цієї нової ролі, в усвідомленні приналежності до ширшої традиції, у набутті нової відповідальності й продовженні шляху вже в межах Спільноти випускників kmbs. Ми переконані, що Лавра як сакральне і культурне серце Києва найглибше резонує з ідеєю посвяти, й саме тому Асоціація вітає тут своїх нових учасників”, – зазначила виконавча директорка Асоціації Оксана Сирадоєва.

Маршрут супроводжує розповідь історика Миколи Федяя про реформаторську місію Петра Могили та його вплив на українську духовність, освіту і державність. На завершення лунає дзвін посвяти на честь нових alumni. 

“Ми щиро вітаємо продовження цієї традиції, адже вона поєднує сучасне академічне середовище з глибинними джерелами української освіти, духовності та державності. Лавра була й залишається тим місцем, де народжуються сенси. І дуже важливо, що саме тут молоді лідери усвідомлюють свою відповідальність як спадкоємці великої культурної спадщини”, – наголосила в.о. гендиректора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Світлана Котляревська.

Цьогоріч у заході взяли участь близько двадцяти випускників. День посвяти став не лише важливим моментом особистого переходу до нової спільноти, а й глибоким актом пам’яті, вдячності та зв’язку з духовними початками української освітньої традиції.