Дорогі друзі!

Щиро вітаємо вас зі святом Святої Трійці! Бажаємо вам миру, добра, любові, здоров’я, щастя й усього найкращого!

Із урочистої нагоди до вашої уваги унікальні пам’ятки з інтер’єру Троїцької надбрамної церкви Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Хай подорож до нашого віртуального музею стане #quarantinediscovery.

Оригінальною пам’яткою живопису лаврської школи 20-30-х років XVIII ст. із колекції Заповідника є ікона на полотні «Розп’яття», що походить з Троїцької надбрамної церкви. Вона є частиною циклу живописних полотен на тему головних християнських таїнств, що містилися зі зворотної сторони іконостаса цього храму. Введення композиції «Розп’яття» до тематичного циклу «Сім Таїнств» було традиційним для монументальних ансамблів лаврської школи барокової доби. У XVIII–ХІХ ст. іконописні зображення в іконостасах Києво-Печерської лаври розміщували не лишеіз лицевої, але й із зворотної сторін.

Створена за участі освічених богословів складна алегорична композиція твору зумовлена настановами барокової естетики й поетики. Введення символічних предметів, а саме, хліба, престолу, вівтарної апсиди та яблук у лев’ячих лапах підсилило звучання Євхаристійної теми. Адже хліб – відомий християнський символ Тіла Христового, отже, й таїнства Євхаристії; лев, за середньовічною традицією, є символом Воскресіння, а яблуко у лев’ячій лапі – натяком на спасительну місію Христа, Який спокутував первородний гріх. Першорядне значення для розкриття богословського змісту має напис в центрі композиції: «Придіте древо, вложим в хліб єго, Сей єсть Хліб животніи сшедій с нбесє», що є парафразою євангельського тексту: «То є хліб, що з неба зійшов…» (Ін.6:58). Напис засвідчує, що вживання Тіла Христового є запорукою вічного життя. Віршований текст у нижній частині також розкриває тему Євхаристійної Жертви: «Сей на крестном престолі Жертва положися Єю же Бог прогніван зело умилися». Це характерний приклад поетичної творчості «вченого» бароко, адже переважна більшість лаврських ченців XVIII ст., які розробляли богословські програми для розписів лаврської школи перед їх виконанням, були високоосвіченими вихованцями Могилянської академії.

Ікону експонували на виставках Заповідника. Реставровано в 1980–1982 рр. реставратором вищої категорії Подкопаєвою В. І.

Залишаймося вдома та відкриваймо разом унікальні пам’ятки Національного Києво-Печерськогоісторико-культурного Заповідника! А далі буде ще цікавіше….

#янакарантині, #музейзафіліжанкоюкави, #stayathome, #museumfromhome, #museumcoffeebreak, #museumteabreak