Чи відомо вам, що:

економічне відомство Києво-Печерської Успенської лаври на початку ХХ ст. стежило за новинками на ринку промислового обладнання і намагалося впроваджувати їх до монастирського господарства?

Восени 1906 р. келар ієромонах Северіан наголошував, що вимішування тіста у лаврській братській хлібні вилами, для чого залучали 18 робітників-послушників, було вкрай невигідним і складним. Він запропонував придбати для монастиря механічну тістомісильну машину з ручним приводом, розташувати її у підвалі лаврської хлібні, а за потреби приєднати до парової машини-двигуна лаврської друкарні. Кошториси на виготовлення механічних тістомішалок різних потужностей та комплектування механічної парової хлібопекарні того ж 1906 року  лаврській економії надали київський інженер-архітектор Костянтин Сроковський, а також московське представництво німецької фірми Werner & Pfleiderer («Вернер и Пфлейдерер»). Ймовірно, обладнання останньої й обрали для обителі. Механічну тістомісильну машину, що приводили у дію двигуном голландського виробництва «Brons Motor» на 10 кінських сил та обслуговували чотири робітники, встановили у підвалі братської хлібні 1908 року.

Підписи до ілюстрацій:

1. Тістомісильна машина фірми Werner & Pfleiderer («Вернер и Пфлейдерер»)

2. Двигун голландського виробника «Brons Motor»