26 жовтня 2026 року в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» підписали чотиристоронній Меморандум про співпрацю і партнерство щодо дослідження, збереження, консервації та повернення надгробного пам’ятника князю Костянтину Іпсіланті до Успенського собору. Спільний проєкт спрямований на збереження пам’ятки українсько-грецької культурної спадщини та створення належних умов для її подальшого дослідження і представлення відвідувачам. 

Меморандум підписали представник Благодійної організації «Фонд Бумбураса», голова Громадської спілки «Федерація грецьких товариств України» Степан Махсма, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко та генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України Світлана Стрельнікова. 

Під час зустрічі представили історію Пам’ятника, його сучасний стан та основні етапи майбутньої роботи. Проєкт продовжує українсько-грецьку співпрацю зі збереження цього меморіального комплексу, відновленого за підтримки грецьких партнерів наприкінці XX століття. 

Пам’ятник поєднує мармурову алегоричну скульптуру «Віра», постаменти, портретний барельєф, меморіальну плиту та декоративні елементи. Частина його складових є автентичною, інші реставрували або відтворили під час попередніх робіт. Тому партнери розглядають його як цілісний багатокомпонентний історико-художній комплекс, кожна складова якого потребує фахового дослідження. 

Заповідник здійснюватиме інституційну координацію проєкту, забезпечуватиме науковий і музейний супровід, документальне оформлення передачі та повернення музейних предметів, а також організаційну підготовку до встановлення Пам’ятника в Успенському соборі. 

Національний науково-дослідний реставраційний центр України забезпечуватиме експертну, наукову та методичну підтримку щодо збереження мармурової скульптури «Віра», дослідження її стану та підготовку реставраційної документації. Консерваційно-реставраційні роботи щодо скульптури здійснюватимуться на підставі окремого договору. 

Фонд Бумбураса сприятиме залученню фінансових і матеріальних ресурсів та розглядатиме можливості цільової благодійної підтримки погоджених етапів. Федерація грецьких товариств України забезпечуватиме взаємодію з грецькою спільнотою, сприятиме залученню дослідників і культурних інституцій, популяризації історії родини Іпсіланті та українсько-грецьких історико-культурних зв’язків. 

Меморандум укладено на три роки з можливістю продовження. Реалізація проєкту відбуватиметься поетапно, з урахуванням результатів досліджень, стану складових Пам’ятника та необхідних погоджень. Конкретні обсяги, виконавців, строки й вартість робіт визначатимуть окремими домовленостями та договорами. 

Костянтин Іпсіланті (1760–1816) — представник грецького роду фанаріотів, державний діяч, господар Молдови та Валахії, діяч грецького національно-визвольного руху. У 1807 році він оселився з родиною в Києві, де провів останні роки життя. Після смерті князя поховали в Георгіївській церкві неподалік Софії Київської. У 1818 році над його похованням встановили пам’ятник за проєктом скульптора Степана Піменова. 

Після знищення Георгіївської церкви надгробок у 1935 році перенесли до Успенського собору Києво-Печерської лаври. У листопаді 1941 року він опинився під руїнами зруйнованого храму. Уцілілі фрагменти виявили в липні 1954 року та передали до фондів Заповідника. 

У 1960-х роках відреставрували портретний барельєф князя. У 1996–1997 роках коштом Всегрецької спілки понтійських офіцерів імені Олександра Іпсіланті фахівці Центру реставрації та експертизи Києво-Печерського заповідника відновили меморіальний комплекс. 29 червня 1997 року його урочисто відкрили на території Лаври. 

Створений для перебування в інтер’єрі, Пам’ятник упродовж тривалого часу зазнає впливу опадів і температурних перепадів. Його реставрація та повернення до Успенського собору мають забезпечити належні умови для довгострокового збереження пам’ятки. 

Меморандум підписали напередодні Дня Охі — національного свята Греції. Співпраця українських установ, благодійників і грецької спільноти продовжує традицію спільної відповідальності за збереження історичної пам’яті та культурної спадщини двох народів.