Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» пропонуємо до вашої уваги воздух «Різдво Богородиці» 1682 р. (КПЛ-Т-417. 76,0×68,0 см).

Воздух (прямокутний покров для одночасного накриття потира і дискоса під час літургії) виготовлено з італійського оксамиту малинового кольору та прикрашено гаптуванням. Композиційна схема пам’ятки є характерною для українських воздухів XVII – початку ХVІІІ ст. Вона складається з п’яти променистих кіл: центрального із сюжетною композицією і чотирьох кутових з погруддями євангелістів. Центральне коло фланкують ростові зображення преподобних Антонія і Феодосія – засновників Печерського монастиря.

Сцена народження Діви Марії в центрі воздуха стилістично близька до гравюр видань Києво-Печерської лаври ХVІІ ст. Це може вказувати на участь у розробці малюнка-прорису для гаптування лаврських художників. Композиція розвивається на площині у кількох планах з поступовим рухом вгору. На передньому плані дві жінки-повитухи готують купель для немовляти. Ліворуч зображено праведну Анну на масивному ложі під балдахіном із завісами. Біля маленького столика клопочеться служниця, а з вікна над входом до будинку визирає праведний Іоаким. Увага до ракурсів, використання перспективного скорочення, осучаснений крій одягу персонажів виказують тенденцію до наслідування зразків барокового європейського мистецтва, поширену у лаврському художньому середовищу другої половини XVII ст. Технологічні ознаки гаптування зближають воздух з творами Києво-Вознесенського жіночого монастиря – визначного осередку золотної вишивки, що був розташований навпроти Печерської лаври і перебував під патронатом її архімандритів.

Згідно з написом, вигаптуваним у нижній частині воздуха, його було виготовлено 1682 р. на замовлення ієромонаха Інокентія († 1693) − соборного старця і духівника братії Києво-Печерської лаври, блюстителя Дальніх печер. Очевидно, воздух призначався для церкви Різдва Богородиці, що входила до комплексу храмів на цих печерах. Воздух був пожертвуваний у комплекті з двома меншими оксамитовими покрівцями, що не збереглися. За описом церковного начиння Дальніх печер 1769 р. хрещатий покрівець (у вигляді рівнокінцевого хреста для накриття чаші) мав у середнику гаптоване зображення Немовляти Христа на дискосі, а на бічних сторонах – фігури архангелів; квадратний (для накриття дискоса) містив образ Спасителя зі знаряддями Страстей.

Підготувала А. Г. Варивода, к.і.н., провідний науковий співробітник