22 грудня 2020 року на базі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відбувся онлайн-семінар «Несторівські студії» на тему «Актуальні питання цифрової публікації та аналізу писемних джерел».

Метою цьогорічного семінару було ініціювання дискусії щодо стану та перспектив цифрової публікації історичних джерел та матеріалів як відкритих пов’язаних даних, оцінка наявності та визначення потреби у розбудові відповідної інфраструктури в Україні (правила, платформи, спільні тезауруси тощо), сприяння  обміну досвідом та знаннями про сучасні підходи, стандарти та інструменти для роботи з писемними джерелами у цифровому форматі та на межі різних дисциплін.

У семінарі взяли участь та презентували власний досвід роботи по темі Лариса Довга, професорка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія»; Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України; Оксана Ніка, професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченко; Олег Ільницький професор української літератури та культури (Альбертський університет, Канада); Наталія Пилип’юк професорка відділу сучасних мов і культурологічних студій (Альбертський університет, Канада); Олена Руда, аспірантка філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; Анастасія Чередниченко, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Із вступним вітальним словом від імені організаторів семінару на початку його роботи виступив Костянтин Крайній, кандидат історичних наук, начальник науково-дослідного відділу історії та археології Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Під час заходу обговорили проблеми та концептуальні засади цифрової публікації історичних джерел, переваги та обмеження різних рівнів оцифрування та цифрової презентації матеріалів, перспективи застосування цифрових технологій для обробки та аналізу даних історичних джерел та міждисциплінарних досліджень. Підґрунтям до фахового обговорення стали презентації досвіду створення електронного архів Михайла Грушевського та онлайн-конкордансу Григорія Сковороди, оцифрування поетичних збірок Лазаря Барановича та писемних джерел з історії Всеукраїнського музейного містечка.

У підсумковій дискусії було наголошено на актуальності розвитку в Україні спільної інфраструктури цифрової публікації та презентації джерельної бази, впровадженні сучасних стандартів, підтримці сталої роботи профільних фахових ресурсів та інтероперабельних (здатних до взаємодії) платформ.