Сьогодні у рубриці «Духовна культура» ми пропонуємо до вашої уваги публікацію, присвячену особливостям богослужбової практики і характеру церковних облачень періоду Великого Посту.

Великий Піст, найбільш давній у християнстві, триває сорок днів і слугує підготовці вірян до свята Великодня. Цей період має низку обмежень, які стосуються повсякденного життя людини та визначають особливий характер богослужінь. Згідно з Церковним уставом, великопісні відправи вирізняються поглибленим покаянним настроєм. Зменшується кількість літургій та святкових богослужінь, а в структуру щоденних служб вводять додаткові читання зі Старого Завіту, Псалтирі. Облачення, в якому служить духовенство, має темне забарвлення. У сучасній церковній практиці використовують тканини переважно чорного і фіолетового кольорів. Але так було не завжди. Наприклад, за описами ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври XVIII ст. відомо, що священицькі ризи і дияконські стихарі для недільних відправ та святкових богослужінь періоду Великого посту шили з матерій різних відтінків червоного кольору: вишневого, «гвоздикового», гранатового, символіку якого пов’язували з темою крові Христа. Для пісних буденних відправ використовували облачення з шовкових і вовняних тканин стриманих барв, декорованих непоказним мішурним (з мідних посріблених ниток) позументом. Оскільки під час посту особливу увагу приділяли спомину Хресної жертви і страждань Спасителя, описаних у Четвероєвангелії, верхню частину риз (опліччя) могли прикрашати сюжетами Страсного циклу. Оформлення облачення українського духовенства пасійними сценами відомо з другої половини XVII ст. Значний вплив на тематику оформлення православних риз справив католицький богослужбовий текстиль, зокрема, вишиті або виткані орнати із зображеннями Розп’яття, страсних знарядь тощо.

Низка літургійних тканин для Великого посту зберігається у колекції Заповідника. Серед них на особливу увагу заслуговує фелон з венеційського оксамиту вишневого кольору з гаптованою золотними і срібними нитками композицією «Таємна вечеря» (КПЛ-Т-234, 132,0×190,0 см). Його виготовлено у 1726 р. для ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври за ескізом лаврських художників у майстернях Києво-Вознесенського Флорівського монастиря. Парний до нього фелон з такої самої тканини мав на опліччі сюжет «Омовіння ніг». Ця пам’ятка була у зібранні Всеукраїнського Музейного Городка на території Києво-Печерської лаври, але її було втрачено у роки Другої світової війни.

Підготувала Варивода А.Г., к.і.н., провідний н.с.

науково-дослідний відділ вивчення мистецької спадщини

Підписи до ілюстрацій:

1. Фелон. 1726 р. КПЛ-Т-234, 132,0х190,0 см

2. Гаптована композиція «Таємна вечеря» на опліччі фелона.

3. Фелон з гаптованою композицією «Омовіння ніг». 1726 р. Фрагмент.