У Києво-Печерській лаврі показали відновлені фасади храму XII століття
Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерської лаври можна знову побачити без будівельних риштувань. Відвідувачам відкрилися для огляду відновлені фасади та барокове ліпне оздоблення XVIII століття.
Реставрацію храму розпочали у 2019 році, але повномасштабна війна перервала роботи. У 2025-му їх вдалося поновити завдяки підтримці Work.ua. Майстри працювали над фасадами й декоративними деталями, які формують бароковий вигляд пам’ятки.
Попереду — реставрація ікон на східному фасаді. Вони виконані на металевій основі, а їхній стан потребує додаткових досліджень та окремих технологічних рішень, які має затвердити реставраційна рада. Поки церква залишається закритою для відвідування, її можна оглянути ззовні.
Історія Троїцької надбрамної церкви пов’язана з преподобним Миколою Святошею, пам’ять якого вшановують 14 жовтня. Саме його церковна традиція називає фундатором храму, хоча джерельного підтвердження цього немає.
У миру він був князем Святославом Давидовичем — правнуком Ярослава Мудрого. У 1106 році прийняв постриг з іменем Микола, першим серед князів України–Русі обравши чернече життя. У Печерському монастирі провів понад 30 років.
За Києво-Печерським патериком, колишній князь служив при брамі, працював на кухні, заготовляв дрова та доглядав сад. Він також передав обителі власну бібліотеку й замовляв переклади книжок з іноземних мов. Мощі преподобного спочивають у Ближніх печерах Лаври.
Троїцьку церкву звели на початку XII століття над Святими воротами — головним входом до монастиря. Вона була частиною оборонних споруд і пережила монгольську навалу 1240 року, пожежі та війни. Давні стіни встояли, проте вигляд храму із часом змінився.
Після пожежі 1718 року фасади прикрасили ліпним декором, баня набула грушоподібної форми, а інтер’єр — барокових розписів. Серед них є й зображення Миколи Святоші.
Стінописи Троїцької — єдиний повністю збережений ансамбль монументального малярства Києво-Печерської майстерні доби бароко. Вони вкривають майже весь внутрішній простір церкви, поєднуючи євангельські сюжети й літургійні теми з дивовижним бестіарієм, що говорить до відвідувачів мовою символів.













