Сто років збереження спадщини: у Києво-Печерській лаврі представили ювілейну виставку

Врятовані пам’ятки, втрачені колекції та долі зберігачів української спадщини — у Києво-Печерській лаврі представили виставку до сторіччя Національного заповідника. Експозиція «Століття подвижництва: Лаврський заповідник на варті культурної спадщини» розповідає про перше десятиліття його роботи через предмети, архівні світлини й документи.

Заповідник створили 29 вересня 1926 року на базі Лаврського музею культів та побуту. У час більшовицького нищення сакральної спадщини музейники зберігали предмети з храмів, монастирів і зібрань, досліджували їх та документували походження. Серед цих фахівців — Петро Курінний, Марія Новицька, Павло Попов, Кость Мощенко та багато інших українських інтелектуалів.

У п’яти залах нової виставки історичні світлини експозицій поєднали зі збереженими предметами: церковним гаптуванням, лаврськими стародруками, гравюрами, бароковими іконами та творами золотарів. Фотографії показують багатство тодішніх колекцій, а музейні тексти розповідають про втрати — вилучення, продаж за кордон та знищення пам’яток, а також репресії проти їхніх дослідників.

Повсякденне життя новоствореного заповідника розкривають архівні технічні описи, представлені у «Виставці одного експоната». Цей постійний проєкт знайомить відвідувачів з предметами із закритих фондів та їхніми історіями.

До сторіччя обрали технічні описи корпусів № 1 і № 2 та господарських споруд на Економічному задвірку, укладені 1927 року. Комісія, яка приймала будівлі й майно колишнього монастиря, записувала стан приміщень, наявні речі та відомості про мешканців. 

З описів можна дізнатися, як використовували лаврські будівлі: в одних кімнатах розміщували експонати й облаштовували наукові кабінети, в інших мешкали працівники музею з родинами.

Після перебудов корпусів і розбирання господарських споруд ці книги стали важливими джерелами для вивчення їхнього вигляду та планування.

Обидві виставки присвячені праці музейників, завдяки якій до нас дійшли пам’ятки та знання про них. Сьогодні ця робота триває в умовах російської війни — через захист колекцій, дослідження та реставрацію.