Чи відомо вам, що:

джерела донесли до нас подробиці страти генерального писаря Василя Кочубея та полтавського полковника Івана Іскри, похованих біля старої Трапезної церкви Києво-Печерської лаври?

Їх було скарано на горло в четвер 15 червня (за ст.ст.) 1708 року, неподалік с. Борщагівка (Борщівка, Борщів, нині село Погребищенського р-ну Вінницької обл.), де стояв гетьманський обоз. Страта відбулася перед вранішньою службою на честь святого рівноапостольного князя Володимира. Голови було відрубано сокирою, а після екзекуції тіла страчених було полишено лежати біля плахи, щоб усі охочі могли на них подивитися. Коли скінчилася літургія, гетьман дозволив покласти їх у труни. Після цього тіла перевезли до Києва, де 17 червня поховали біля стіни старої Трапезної церкви. Цікаво, що своєрідною «реліквією», що зберегли родичі Кочубея після його страти, була скривавлена сорочка (щоправда, в ХІХ столітті відіпрана однією з жуківських черниць). Раніше її зберігали в Покровській церкві с. Жуки на Полтавщині, нині вона є у зібранні Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського. Надалі, протягом ХІХ–ХХ століть, романтизований образ Іскри та Кочубея неодноразово використовувала російська імперська пропаганда.

Підписи до ілюстрацій:

1. Страта Іскри та Кочубея. Кадр з німого фільму 1909 р. «Мазепа».

2–3. Пам’ятник Кочубею та Іскрі на місці їх страти між селами Борщагівка та Кошів. Фото О. І. Пастушенко, 1951 р. [НКПІКЗ, інв. № КПЛ-Ф-11813, 11817]

4. Сорочка Кочубея. Сучасне фото [інв. № Тк-2682, ПКМ-7565]. Публ.: Ломко О. М. Меморіальні речі В. Л. Кочубея у зібранні Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.

5. Обкладинка брошури архімандрита Адріана, де Кочубея та Іскру у своєму «мучеництві за Вітчизну» порівнюють з убитим у Києві Петром Столипіним.