Дерев’яний натільний хрест із території церкви Спаса на Берестові

Продовжуємо публікацію хрестів, знайдених впродовж науково-рятівних археологічних досліджень у 2018–2019 рр. на території церкви Спаса на Берестові науково-дослідним сектором археології науково-дослідного відділу історії та археології НКПІКЗ (керівник сектора – к.і.н. С. П. Тараненко) та Архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України (керівник – к.і.н. В. Г. Івакін). Один з найцікавіших артефактів – різьблений дерев’яний хрестик у металевій оправі (інв. № 62) (атрибуція О. С. Сергій) з поховання № 299, що належало чоловіку 30-40 років (антропологічний аналіз – к.і.н. О. Д. Козак та В. С. Унгурян) (іл. 1).

У порівнянні з масивом металевих натільних та наперсних хрестів XVI–XVIII ст., знайдених на археологічних пам’ятках, дерев’яні трапляються нечасто й, здебільшого, зображення на них лаконічні або відсутні. На цьому тлі наш хрест виділяється своєю насиченою іконографією. Він чотирикінцевий, розмірами 4,7×2,7 см, пропорційно наближений до «латинського» типу, однак його горизонтальна балка значно коротша ніж в цій усталеній пропорції (іл. 2). Відомі металеві натільні хрести таких форм та пропорцій датують XVIII ст. (іл. 3).

Спасоберестовський хрест виготовлено з суцільної дерев’яної плашки, частково збереглася металева оправа. Лицеві зображення виконані техніками площинного різьблення середнього та низького рельєфу із залученням гравіювання (іл. 4-5). Лицевий бік повністю займає зображення розп’ятого на Голгофському хресті тіла Ісуса. На кінцях рамен – зображення двох архітектурних споруд неозначеного типу. Традиційно у варіанті композиції «Розп’яття з пристоячими» ліворуч від хреста з тілом Ісуса зображують Богородицю, праворуч – св. Іоанна, іноді, як у нашому випадку, зображення святих замінено написами. На лівому рамені над спорудами вирізьблені літери «М» і «Р» – перші у скороченні з грецької Μητερ Θεου (Матір Божа). Літери напису на правому рамені важко прочитуються, однак, за усталеною іконографією композиції, це має бути скорочення імені св. Іоанна. На верхньому кінці хреста у прямокутному обрамленні виконаний напис «ІНЦІ» – (Ісус Назарянин, Цар Іудейський). Появу цього напису в композиції православних хрестів відносять до XVII–XVIII ст. і пов’язують із впливом західноєвропейського мистецтва.

На зворотний бік хреста нанесені зображення окремих Знарядь Тортур. Вертикаллю композиції є великі кліщі з округленою голівкою (символ зняття з хреста тіла Христового). За розміром вони наближені до зображень знарядь побиття – батогу та в’язки різок, що схрещені під ними. Примітно, що цей предмет є не завжди, і, як правило, акцент на ньому не робився. На нижньому кінці хреста під знаряддями побиття – велика рукавиця (символ завушення). На правому рамені – скомпоновані в єдиний квадрат 4 гральні кістки (символ розігрування риз Христових), схематично розташованих під гральними кістками.

На верхньому кінці хреста церковнослов’янськими літерами у два рядки вирізьблено напис, з якого відносно чітко прочитується тільки частина верхнього рядка: «[втрата] РЕ∑ [частина літери стерта] X». Його можна розшифрувати як «КРЕСТ ХРИСТОВИЙ». Літери нижнього рядка нерозбірливі, чітко прочитується тільки остання – «М».

Отже, окремі елементи іконографії лицевого та зворотного боків (архітектурні елементи в композиції Розп’яття, символи Христових Страждань на зворотному) дають підстави атрибутувати хрест серединою XVIII ст. Вільне, місцями сміливе трактування усталених іконографічних схем, у т.ч. й Знарядь Тортур, було властивим для українських майстрів-різьбярів середини – другої половини XVIII ст. Ці особливостіє в іконографії зворотного боку спасоберестовського хреста, що дає можливість визначити його як роботу українського, вірогідно, київського майстра. Непропорційність постаті Христа, скуті лінії, місцями схематичність зображень вказують на те, що різьбяр, можливо, належав до ремісничого осередку.

Підписи до ілюстрацій:

Іл. 1. Поховання 299 із дерев’яним хрестом на розчищеному кістяку

Іл. 2. Хрест (інв. № 62) із поховання 299 до реставрації

Іл. 3. Хрест натільний. Україна, XVIII ст. Колекція НКПІКЗ

Іл. 4. Хрест (інв. № 62) після реставрації. Фото і прорисовка. Реставратор Н. Онопрієнко; фото і прорисовка Д. Пефтіця.

Іл. 5. Окремі деталі хреста (інв. № 62) під мікроскопом