Як захищати пам’ятки під час війни: на Форумі культурної стійкості обговорили досвід Лаври
Евакуювати музейні колекції, врятувати пошкоджені пам’ятки, повернути викрадені цінності — із цими завданнями українські музейники стикаються в умовах російської війни. Якої підтримки вони потребують і що варто змінити в захисті культурної спадщини, обговорили на Форумі культурної стійкості «Від екстреного реагування до системи захисту».
Зустріч відбулася 2 жовтня в Трапезній палаті Києво-Печерської лаври та зібрала українських та міжнародних фахівців, представників державних установ і громадських організацій, які також долучалися онлайн. Учасники форуму говорили про те, як досвід порятунку пам’яток перетворити на систему, у якій заздалегідь визначено, хто ухвалює рішення, організовує евакуацію та забезпечує необхідну допомогу.
Перший заступник міністра культури України Іван Вербицький виступив із вітальним словом і взяв участь у панельних дискусіях про міжнародну допомогу в захисті української спадщини та значення культурної спадщини для безпеки й стійкості країни.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко долучився до сесії «Від попередження до перших 72 годин», яку модерувала заступниця генерального директора Національного заповідника Катерина Єгорова.
Спираючись на досвід російської атаки на Лавру в ніч на 15 червня 2026 року, Максим Остапенко запропонував створювати при об’єктах культурної спадщини постійні команди реагування.
«Мені здається, що в умовах війни в ідеалі на кожному об’єкті треба мати якусь, хай невелику, але команду постійного реагування. Тому що ми розуміємо: дуже багато ударів припадає на ніч. Уночі на об’єктах культурної спадщини немає фахівців, які розуміють її специфіку. І немає людей, які можуть оперативно прийняти рішення, що евакуювати в першу чергу», — зазначив гендиректор Національного заповідника.
Максим Остапенко зауважив, що створення таких команд потребує значних коштів і пов’язане з ризиком для людей. Водночас, на його думку, цю практику варто запроваджувати принаймні на окремих об’єктах.
Під час інших дискусій учасники форуму розглянули практичні питання: як евакуювати й безпечно зберігати колекції, фіксувати викрадення культурних цінностей і домагатися їх повернення, захищати пошкоджені будівлі від подальшого руйнування. Також обговорили міжнародну допомогу та співпрацю музейників, органів влади, військових і рятувальників.
Під час форуму відкрили міжнародну мандрівну виставку «Що ми обрали врятувати. Історії з місій порятунку культурної спадщини в Україні».
Організаторами й партнерами події стали Агенція стійкості культури (ACURE), Чорноморський хаб CER, Національний музей Революції Гідності, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Europa Nostra, European Cultural Hub, Ukraine Fulbright Circle та Державний музей книги і друкарства України.


















