Чи відомо вам, що:

після лаврської пожежі 1718 року монастир замовляв залізні деталі для відновлення Великої церкви на заводах Наришкіна та Демидових? У 1724 році спеціально задля того архімандрит Іоаннікій (Сенютович) відправляв до Москви та Тули повіреного – ієросхимонаха Феодосія. Архімандрит більше схилявся до того, щоб укласти договір з заводом Демидових, вважаючи, що він виробляє продукцію кращої якості. Але Феодосій ніяк не міг домовитися з заводчиком, Микитою Микитовичем Демидовим про знижку, характеризуючи його в листах як «человека тугого», тобто жадібного. До того ж київський генерал-губернатор князь Дмитро Голіцин наполягав на укладанні домовленостей з заводом Наришкіна. Відомо, що Лавра все ж здійснила закупівлю заліза у Демидова, проте весь товар було незаконно затримано бурмістром Терентієм Масаловим, який почав вимагати від монастиря хабар «за отпуск». Вивезти залізо все ж вдалося, погрожуючи карою від імені київського губернатора.

Підписи до ілюстрацій:

1. Микита Демидович Антуф’єв, батько заводчика Микити Микитовича Демидова, засновник демидівських заводів. Невідомий автор. Початок XVIII ст.

2. Князь Дмитро Михайлович Голіцин, київський генерал-губернатор. Невідомий автор. Кінець XVIII ст.