Внаслідок російської масованої атаки на Київ пошкоджень зазнали 19 об’єктів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Про масштаби руйнувань та перебіг аварійно-рятувальних робіт розповіли учасники брифінгу, що відбувся у Києво-Печерській лаврі.

У заході взяли участь віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Олеся Островська-Люта та генеральний директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Андрій Дончик.

«Києво-Печерська лавра, кіностудія імені Олександра Довженка, музеї, архіви, мистецькі інституції — це спроба завдати удару по тому, що формує українську націю. Ми працюємо над оцінкою збитків та залученням ресурсів для відновлення пошкоджених об’єктів», — наголосила Тетяна Бережна.

За словами Максима Остапенка, найбільше постраждав Успенський собор Києво-Печерської лаври. Після влучання російського дрона у Стефанівський приділ спалахнула масштабна пожежа, яка пошкодила понад 80% покрівлі храму.

«Пошкоджено понад 80% даху Успенського собору, однак найголовніше — вдалося запобігти проникненню вогню всередину. Найбільша загроза була для 25-метрового іконостасу — найбільшого в Україні. Якби вогонь дістався до нього, наслідки могли б бути катастрофічними», — зазначив гендиректор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

За попередніми оцінками, пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти. 

Серед них — Успенський собор Києво-Печерської лаври, вежа Івана Кущника XVII–XVIII століть, Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України та інші об’єкти на території Національного заповідника.

«Загалом пошкоджено 19 об’єктів. Об’єкти ЮНЕСКО постраждали від вибуху, там пошкодження різного ступеня, але ми фіксуємо все. Найбільше, зрозуміло, постраждав Успенський собор, але ми є комплексним об’єктом і маємо дивитися на весь комплекс пам’яток від XII до XIX століття», — підсумував Максим Остапенко.

За попередніми підрахунками, збитки від російської атаки вже перевищують 500 млн грн. Водночас оцінка пошкоджень триває, тож остаточна сума може зрости після завершення детального обстеження всіх об'єктів.

Окрему увагу під час брифінгу приділили міжнародному аспекту захисту культурної спадщини. Нагадаємо, що Києво-Печерська лавра є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та перебуває під посиленим міжнародним захистом відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року.

Представники ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій уже зафіксували наслідки російської атаки. Водночас у Міністерстві культури наголосили на необхідності більш рішучої міжнародної реакції на злочини проти культурної спадщини України, продовження практичної допомоги у відновленні пошкоджених пам’яток та притягнення держави-агресора до відповідальності.

Учасники брифінгу підкреслили, що удар по культурній спадщині є не випадковим наслідком війни, а частиною системної політики росії, спрямованої на знищення української ідентичності, історичної пам’яті та культурних цінностей.

У перші години після атаки працівники заповідника, рятувальники, правоохоронці та представники духовенства евакуювали культурні цінності й реліквії, яким могла загрожувати пожежа або подальші руйнування. Зокрема, вдалося врятувати виставку, присвячену Воскресінню Христовому, стародавні ікони, богослужбові предмети та раку святого Стефана XVIII століття — одну з головних святинь Києво-Печерської лаври.

Максим Остапенко додав, що усі музейні предмети та експонати, яким загрожувало пошкодження, вдалося евакуювати вже в першу годину після удару.

Гендиректор Національного заповідника подякував підрозділам ДСНС, які працювали на території Києво-Печерської лаври під час повторних повітряних загроз. За його словами, до ліквідації наслідків атаки було залучено понад 20 екіпажів рятувальників, які не припинили роботу навіть після другого удару безпілотника, що пошкодив вежу Івана Кущника.

Наразі фахівці продовжують обстеження пошкоджених об’єктів, фіксують руйнування та оцінюють обсяги майбутніх реставраційних робіт. За словами Максима Остапенка, Успенський собор підлягає відновленню, як це вже неодноразово відбувалося протягом його майже тисячолітньої історії.