Історія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», особливо період його становлення у 1920–1930 рр. сповнені складних, часто трагічних сторінок, що вимагають різнобічного аналізу з урахуванням величезного масиву різноманітних документів та матеріалів.

Інформацію про тогочасний вир подій та хитросплетіння доль людей, які, зокрема формували колекції Всеукраїнського музейного містечка, зберігали пам’ятки історії й архітектури, розпорошено серед численних документів офіційного (звіти, плани, робочі щоденники, протоколи тощо) й особового (щоденники, листи, мемуари) походження, різноманітних образотворчих, графічних та інших джерел. Так історично склалося, що сьогодні вони зберігаються в різних музейних, архівних та бібліотечних закладах.

Така гетерогенність та розрізненість джерельної бази з історії Заповідника суттєво ускладнює ефективне вивчення та репрезентацію цих матеріалів як певної логічної цілісності, виявлення та представлення розмаїття взаємозв’язків між окремими фактами, подіями та персоналіями.

Для подолання цієї проблеми фахівці Заповідника вирішили звернутися до новітніх інформаційних технологій та створити сучасну цифрову платформу для роботи з джерелами та матеріалами, їх ефективної попередньої підготовки, публікації та подальшого використання.

Коли йдеться про оцифрування історичних джерел, важливо пам’ятати про можливість різних підходів та аспектів цієї роботи. Рівень ефективності подальшої цифрової обробки та презентації джерел безпосередньо залежить від усвідомленого вибору що саме та в який спосіб буде оцифровано.

Наприклад, найбільш очевидною та поширеною практикою є представлення в цифровій формі зовнішнього вигляду певного об’єкта. Онлайн публікація зображень писемних документів, речових пам’яток тощо вже дозволяє суттєво спростити доступ дослідників та широкої аудиторії до цих матеріалів. Проте це найменше, на що здатна «цифра». Цей підхід як такий фактично не змінює формату роботи з матеріалами. Як і раніше, всі аспекти роботи з візуальним представленням об’єктів відбуваються виключно через індивідуальну участь дослідника, його очі, хоч вже й за допомогою монітора комп’ютера. Ба більше, частину інформації на цьому шляху навіть може бути втрачено. Саме тому така велика увага під час оцифрування зовнішнього вигляду джерел приділяється якості обладнання, технічним стандартам тощо.

Певним чином «оживити» зображення документів та предметів, зробити їх придатними для різнобічної попередньої автоматизованої обробки (пошук, відбір тощо) здатен кваліфікований метаопис.

Ще більше можливостей для роботи з писемними джерелами забезпечує оцифрування їхнього змісту.

Особливо привабливою є публікація джерел як складової частини розгалуженої мережі цифрових ресурсів на засадах Linked Data та Semantic Web. Це ефективний спосіб фіксації, представлення та аналізу розгалужених взаємозв’язків між окремими документальними матеріалами, науковими працями, об’єктами колекцій, інституціями, персоналіями, історичними подіями тощо. Він дозволяє вийти за межі спеціалізованих предметних областей і локальних наборів даних, що формуються окремими інституціями/дослідниками, є потужним інструментом для об’єднання зусиль різних зацікавлених сторін для побудови сучасних розподілених банків даних та мереж знань.

Кожен із означених вище аспектів є вкрай важливим для ефективної роботи з оцифрування та подальшої публікації джерел з історії Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Відтак загальна структура майбутньої платформи передбачає такі основні блоки:

- сервер зображень, що забезпечуватиме стандартизовану (IIIF) публікацію цифрових копій документів та матеріалів;

- сервер текстів писемних джерел із можливістю їх розмітки та збагачення метаданими за стандартом TEI;

- сервер тематичних довідників, тезаурусів та авторитетних файлів за стандартами ДСТУ ISO 25964, SKOS тощо;

- сервер метаданих для розширюваного опису документів та матеріалів, пов’язаних з ними персоналій, організацій, історичних подій тощо (на базі стандартів CIDOC CRM, CRMtex та ін.).

Детальніше про підходи та принципи реалізації кожного з цих елементів майбутньої платформи ми розповімо у наступних публікаціях.

Підготувала Анастасія Чередниченко