Випуск 12

Оповідь про освячення Софії Київської

Текст адаптовано за виданням О. Лосєвої (Жития русских святых в составе древнерусских Прологов XII – первой трети XV веков. М., 2009, c. 315); взято з Прологу РГАДА Тип. № 162 кінця XIV – початку XV ст.

Того ж дня (4 листопада) освячена була велика церква Святої Софії, що в Русі, яку був збудував благовірний князь Ярослав.

І митрополію Святої Софії сотворив. По цьому церкву на Золотих воротах збудував, Святої Богородиці Благовіщення. Котрий заклав град великий, названий Києвом. По цьому Святого Георгія монастир, бо так у Хрещенні наречене було йому ім’я – Георгій 1. Тому в пам’ять (святого) свого збудував церкву. Число літ було від початку світу 65452. В цей час3 почала Віра Християнська плодитися і множитися, і ченці почали помножуватися. І монастирі почали існувати 4. І любив Ярослав церковні устави5. І презвітерів сильно любив. Особливо чорноризців любив, і до книг вдавався, читав часто вдень і поночі. Зібрав писарів численних, і перекладали з грецьких книг на слов’янське письмо. І написали багато книг, якими навчалися вірні 6 люди, насолоджуючись Божественним писанням. Як ось хто землю зорає, інший же посіє, інший же пожне. І їдять харч неоскудно. Отець бо цього Володимир землю зорав і зм’якшив, як говориться, Хрещенням просвітив. Цей же насіяв книжними словами серця вірних людей. А ми пожинаємо, отримуючи вчення книжне. Велика бо користь буває від навчання книжного. Книгами бо наставляємося і вчимося єсмо до шляху покаяння, і радості духовної набуваємо і воздержання. Зі слів Божественних витікають ріки, що напоюють увесь Всесвіт. Це є джерелом мудрості. Бо хто часто читає книжні слова – то з Богом розмовляє, чи зі святими мужами. Читаючи пророчі бесіди, Євангельське вчення, і Апостольське і святих отців – отримує (його) душа користь велику. Цей же князь, як говорилося, любив книги. І, переписавши, поклав у Святій Софії, яку сотворив і прикрасив її золотом,  і сріблом, і посудинами церковними. І поставляв пресвітерів і дияконів і давав їм від майна свого. І велів їм повчати людей і приходити часто до церков. І радів Ярослав, бачачи численні церкви і людей – справжніх християн. А ворог плакався через перемогу нових людей-християн. І так пожив в благочесті і передав душу свою Господеві, місяця лютого в 20, і було всіх літ Ярославових  66.

Примітки:
1. Про заснування цього храму – у наступних випусках.
2. Від Різдва Христового – 1037 р. Точна дата заснування Софії Київської невідома. Але у “Повісті минулих літ” знаходимо ту ж дату. Втім, свідчення саме проложного житія видається доказовим, оскільки таке велике зібрання, як Пролог могло редагуватися тільки при митрополичій книгописні, яку і саму було створено Ярославом Володимировичем, як про те говориться нижче. Навряд чи в такому середовищі не знали дати будівництва храму  і, в усякому разі, не могли помилитися на 20 років.
3. В оригіналі “при семь”
4. В оригіналі “начаша быти”
5. Йдеться просто про те, що святому дуже подобалися православні свята і звичаї. Однак за нього дійсно видали документ, відомий  як Устав св. Володимира, що унормовував стосунки між мирською владою і Церквою в Київській державі. Ярослав Володимирович також створив свій Устав, який є доповненням першого.
6. Тобто, православні
 

Підготувала Ірина Жиленко

Ілюстрації:
Іл. 1. Св. Софія у XI ст. Макет
Іл. 2. План Софії Київської. Сучасний стан