Чи відомо вам, що:

протягом 1920‑х років у корпусі № 11 (Проскурня нова, збудована 1913 року за проєктом архітектора Євгена Єрмакова), а також у деяких приміщеннях корпусу № 12 (Ковнірівський) працював Хлібозавод Київського союзу робітничої кооперації (Сорабкопу) імені товариша Ланцуцького – польського комуніста Станіслава Францевича Ланцуцького (1882–1937), депутата сейму?

Через нехтування правилами безпеки у цих корпусах інколи ставалися пожежі. Зокрема, у ніч із 10 на 11 травня 1925 року вигоріли кілька кімнат і дах Ковнірівського корпусу. «Термін легального перебування» хлібозаводу на території Державного історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок» спливав 1 травня 1928 року. Утім через відсутність у Києві приміщень для розміщення хлібозаводу та «велике громадське значіння безперервного постачання хлібом населення міста», заповідник примушений був погодитися з фактом перебування цієї установи на своїх теренах до 1 травня 1929 року.

Підписи до ілюстрацій:

1. Робітники біля ґанку корпусу № 11 – хлібозаводу № 1 ім. тов. Ланцуцького. 1920-ті роки. (Світлина з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

2. Корпуси № 11 (Просфорня нова) та 12 (Ковнірівський) Києво-Печерської лаври. Сучасний вигляд