Нове видання з історії Києво-Печерської лаври

Шановні колеги і гості нашого сайту! Раді повідомити, що 18 травня цього року світ побачила монографія кандидатки історичних наук, провідної наукової співробітниці Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Мар’яни Михайлівни Нікітенко.

Міжнародний день музеїв у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра»

Шановні друзі! Дякуємо всім, хто у Міжнародний день музеїв приєднався до наших мандрів шляхами історії в стінах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»! Серед автентичних давньоукраїнських пам’яток спілкування стає настільки атракційним, що значно додає життєвих сил і віри в близькість перемоги над російським агресором. Приєднуйтесь, долайте відстань і складнощі пересування у військовий час – воно того варте!

Гуманітарна допомога від європейських партнерів

18 травня 2022 року, до Міжнародного дня музеїв, задля збереження культурних цінностей, що є життєво необхідним пріоритетом в умовах війни, від європейських партнерів (Ukraine Art Aid Center) надійшла гуманітарна допомога (пакувальний матеріал для предметів державної частини Музейного фонду України).

Збереження пам’яток українського музейного фонду в умовах воєнного стану

В умовах повномасштабного російського вторгнення культурні заклади і пам’ятки України все частіше стають мішенню для окупантів. Тим більш цінною і вагомою є підтримка української культурної сфери з боку міжнародної фахової спільноти.

Міжнародний день музеїв у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”

18 травня 2022 року, у Міжнародний день музеїв, Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” запрошує всіх бажаючих БЕЗКОШТОВНО відвідати територію Верхньої Лаври та церкву Спаса на Берестові.

Лабіринтами історії

Після перепідпорядкування 1686 р. Київської митрополії від Константинополя до Москви вона й надалі мала зберігати всі свої права і привілеї. Але чи було це так?! Відповідь – «ні!». Складнощі з виконанням російською владою домовленостей фіксуються і 300 років тому! В умовах імперії пріоритет надавався уніфікації та стандартизації, а не збереженню, чи тим більше, розвитку «місцевих особливостей». Перші зміни стосувалися титулу київських митрополитів, далі послідувала заборона обирати митрополита вільними голосами. Київським архієреям впродовж усього XVIII ст. доводилося відстоювати давні права і привілеї, незважаючи на запевнення про їх збереження.

Сторінки