Після перепідпорядкування 1686 р. Київської митрополії від Константинополя до Москви вона й надалі мала зберігати всі свої права і привілеї. Але чи було це так?! Відповідь – «ні!». Складнощі з виконанням російською владою домовленостей фіксуються і 300 років тому! В умовах імперії пріоритет надавався уніфікації та стандартизації, а не збереженню, чи тим більше, розвитку «місцевих особливостей». Перші зміни стосувалися титулу київських митрополитів, далі послідувала заборона обирати митрополита вільними голосами. Київським архієреям впродовж усього XVIII ст. доводилося відстоювати давні права і привілеї, незважаючи на запевнення про їх збереження.