Цього тижня пропонуємо вашій увазі добірку листівок 1960-х рр. із зображенням архітектурних пам’яток Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника (саме таку назву він отримав у 1962 р. замість попередньої «Державний заповідник-музей “Києво-Печерська лавра”»).
Представляємо до вашої уваги наше нове наукове видання
Rocznik Bołchowitinowski = Болховітіновський щорічник 2017/2018. Redaktor odpowiedzialny Kostiantyn Krainii. Poznań ; Kijów, 2019, 712 s.
ISBN: 978-83-7980-048-3
Публікацію підготовлено до друку у видавничому відділі Заповідника
До Міжнародного дня рідної мови Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» представляє відеотур виставкою «Святе Письмо в Україні».
Чи відомо вам, що:
ще наприкінці 1930-х – на початку 1940-х рр. деякі будівлі історико-культурного заповідника «Музейне містечко» (нині – територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра») було надано у користування різним артілям і збутовим організаціям під склади, льохи і сховища? Зокрема, тут розмістили сировинні бази двох великих виноробних організацій – «Главвино» і кавказького товариства «Арарат».
Чи відомо вам, що:
документи донесли до нашого часу імена тих, у кого Києво-Печерська лавра купувала деревину для своїх будівництв?
Дорогі друзі! Пропонуємо до вашої уваги сюжет про прикрашання намісної ікони Пресвятої Богородиці в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Практика прикрашання намісної ікони Божої Матері в іконостасі Успенського собору Києво-Печерської лаври мала давню традицію. Приурочувалася до п’ятої неділі Великого посту, коли перед іконою читали Акафіст Богородиці. Прикрашання ікони було однією із складових шанування Пресвятої Богородиці.
Музеєфікація давньоруських монументальних пам’яток
Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»
