Дві цікаві пам’ятки народного іконопису першої чверті ХІХ ст., що нині зберігаються у колекції Заповідника, в 1897 р. надійшли до Київського Церковно-археологічного музею з Оргіївського повіту Бессарабської губернії. Ця частина Молдови до 1812 р. входила до складу Османської імперії. Попереднього тижня в рубриці «Духовна культура» ми знайомили вас із однією з них – іконою «Ангел, який сковує сатану». Сьогодні йтиметься про другий твір – ікону «Добрий Пастир».
Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо знайомити вас із розписами лаврської церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських. Пропонуємо до вашої уваги публікацію, присвячену образу cвт. Феодосія Углицького, чернігівського чудотворця.
Цього тижня ми розпочинаємо розповідь про одну з найважливіших подій у житті Києво-Печерської лаври 1980-х років – відродження на її теренах чернечого життя.
Ім’я талановитого кам’яних справ майстра ХVIII ст. Степана Ковніра вшановане, зокрема, в назві одного з будинків, що оточують Соборну площу Києво-Печерської лаври. У ньому колись містилися пекарня, книжкова крамниця і келії. Тепер тут розташовано Музей історичних коштовностей України.
Чи відомо Вам, що: з кінця 1930-х рр. приміщення Економічного корпусу (№ 7) Києво-Печерської лаври використовували як гуртожитки аспірантів і співробітників Академії наук УРСР?
Чи відомо Вам, що: надгробок князя Костянтина Острозького у Великій церкві Києво-Печерської лаври був класичним зразком європейської поховальної ефігії доби Ренесансу?
Ми розпочинаємо цикл публікацій, що присвячено археологічним дослідженням 2021 року на території Митрополичого саду Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Під час міжнародного археологічного науково-практичного семінару протягом червня було досліджено частину склоробної майстерні ХІ ст.
