Сьогодні ми завершуємо розповідь про архітектурно-археологічні дослідження 1997–2000 рр., які передували та супроводжували відтворення Великої Печерської церкви.
Чи відомо вам, що у 1750-х рр. кількість шинків на Печерську, що належали Лаврі, сягнула майже двох десятків?
Чи відомо вам, що традиційний український напій – питний мед зажив серед лаврської братії великих почестей? Без склянки золотаво-бурштинового запашного трунку не обходилися ані святкові, ані недільні братські трапези.
Повідомляємо, що експозиційні об’єкти у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» можна відвідати безпечно для здоров’я. Усі наглядачі Заповідника вакциновані. Запрошуємо вас до наших цікавих виставок: «Миттєвості історії», «Відроджені скарби Києво-Печерської лаври», «Князі Острозькі: європейський вимір української історії», Музей історії Києво-Печерської лаври.
Однією з візитівок Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» є комплекс печер на нижній його території. Але мало хто знає про підземні споруди доби модерну Верхньої лаври. Їхню розгалужену мережу фахівці вже піддавали вивченню і, навіть, картографуванню. Однак лаврська земля ще підносить сюрпризи.
Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Духовна культура» пропонуємо до вашої уваги фелон з гаптованою композицією «Собор архангела Михаїла» другої половини XVIІ ст. (КПЛ-Т-194; 165,0,0×136,0 см).
Шановні друзі! У сьогоднішньому випуску пропонуємо вам більше дізнатися про шанування святих архангелів, зокрема архістратига Михаїла. Одним із вагомих показників популярності того чи іншого святого або свята є кількість освячених на його честь храмів.
