Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» оновив проєкт «Виставка одного експоната». Цього разу увагу відвідувачів привертає ікона, яка майже сотню років вважалася твором XIX століття, хоча насправді приховувала значно давніший бароковий оригінал.

Йдеться про ікону «Апостоли Петро і Павло» кінця XVII — першої чверті XVIII століття. Під час комплексної реставрації фахівці відділу наукової консервації, реставрації та експертизи рухомих пам'яток виявили, що її авторський живопис повністю перекривали пізніші записи. Після їхнього розкриття відкрився автентичний бароковий твір, виконаний у вільній живописній манері.

Копіткі дослідження не лише повернули іконі первісний вигляд, а й допомогли встановити її справжній вік і походження. Одним із ключових доказів став пігмент смальта, характерний для українського іконопису кінця XVII — першої третини XVIII століття. Іншим — зображення західного фасаду Трапезної церкви апостолів Петра і Павла. Саме ці деталі вказали, що ікона походить з іконостаса цього лаврського храму, розібраного наприкінці XIX століття.

Поруч із нею експонують ще одну ікону «Апостоли Петро і Павло», написану в другій чверті XVIII століття в майстернях Києво-Печерської лаври. Особливості техніки виконання та використання характерних для того часу пігментів підтвердили, що її створили саме у цей період. 

Ще однією важливою підказкою для науковців стало зображення західного фасаду Успенського собору. Архітектурні деталі відповідають його вигляду після відбудови після пожежі 1718 року й допомогли точніше визначити час створення ікони.

Проєкт «Виставка одного експоната» знайомить відвідувачів із найціннішими пам'ятками фондової колекції Національного заповідника, яка налічує понад 72 тисячі музейних предметів. Камерний формат експозиції дозволяє не лише показати раритети, що зазвичай зберігаються у фондах, а й розповісти історію їхнього дослідження, реставрації та повернення до музейного життя. 

Виставка працює щодня з 10:00 до 18:00 у корпусі №3 (нульова секція «Чернечих келій»). Відвідування входить до загального квитка Заповідника