Унікальні експонати з фондів Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” представлені на міжнародній музейній виставці “Перехрестя: Швеція - Україна (1000 років)”, що відкрилася в Armemuseum (Музей шведської армії) у Стокгольмі. 

Участь у відкритті експозиції взяли Його величність Король Швеції Карл XVI Густав у супроводі Її величності Королеви Швеції Сільвії. Учасників заходу також привітали Президент України Володимир Зеленський, міністр культури та демократії Швеції Аманда Лінд, т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Відвідувачі можуть побачити дві памʼятки українського сакрального мистецтва - оксамитовий покров “Не ридай мене, Мати”, нині відомий як “Мазепинський воздух”, а також гравюру з Патерика 1661 року, що був виданий у лаврській друкарні.

Такі покрови, пошиті з дорогоцінних тканин і часто оздоблені вишивкою, використовували під час літургії для накриття посудин зі Святими Дарами. За грецькою традицією їх називали “воздухами” або “аерами” (αὴρ ‒ повітря), адже первісно воздухи виготовляли з особливо тонких напівпрозорих матерій, що відбилося у їхній назві.

До Лаври оксамитовий воздух потрапив як молитовний дар за родину Мазеп. На це вказує зображення гербу гетьмана “Курч”, розташоване в нижній частині покрову, та образи покровителів мазепинського роду: Марії Магдалини, Іоанна Предтечі, архідиякона Стефана і мучениці Юліанії. Збереження герба гетьмана Мазепи в оздобленні воздуха є тим більш рідкісним, бо після виголошення йому анафеми за велінням царя Петра І, пам'ять про Івана Мазепу систематично нищилася.

Сюжетні й орнаментальні зображення на “Мазепинському воздуху” гаптовані золоченими й срібними нитками та вишиті шовком. Вони мають багате декорування перлами та різноколірним камінням у срібних кастах. Іконографія воздуха не має аналогів серед пам’яток українського церковного гаптування XVII ст. і носить виражений програмний характер, пов’язаний з молитвою за родину Івана Мазепи у найвизначнішому українському монастирі – Києво-Печерській лаврі.
 
Гравюра з Патерика 1661 року належить авторству видатного українського гравера по дереву ХVII ст. Іллі. Сподвижник київського митрополита Петра Могили та його наступників, чернець Києво-Печерської лаври Ілля відомий як автор близько 500 ксилографічних гравюр (дереворитів). 

Гравюра, вписана в подвійну рамку рослинного орнаменту, відтворює історію варяга Шимона Африкановича, чиїм коштом було закладено кам’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці. 

Виставка, що проходить у Стокгольмі, є одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. На ній представлено унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України та Швеції, зокрема оригінальні експонати з колекцій 16 музеїв та заповідників, бібліотеки із різних регіонів України.

Експозиція розкриє багатовимірні українсько-шведські звʼязки впродовж тисячоліття — від доби вікінгів та Київської держави до сьогодення. Також відвідувачі торкнуться багатогранної історії та культури України як частини європейського цивілізаційного поля.

Авторами ідеї створення проєкту стали генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук та очільниця Музею шведської армії Гелен Ронлунд.

Установи-організатори виставки:

• Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс
• Національні шведські музеї військової історії
• @armemuseum
• Національні архіви Швеції @riksarkivet

Куратори виставки:

• від України - Юрій Савчук
• від Швеції - Йоганна Фріс-Маркевич, Фабіан Арнгайм

Дякуємо нашим фахівцям з відділів вивчення духовної культури і науково-фондової роботи за підготовку предметів до експонування