Лабіринтами історії
Попередній випуск присвячений подіям другої половини ХVII ст. (див.: джерело за посиланням). Утім збереглось обмаль матеріалів щодо історії Києво-Печерського монастиря під час військових дій ХVII ст. Більш ґрунтовно наявні документи дозволяють прослідкувати за впливом військово-адміністративних змін і збройних конфліктів на життя обителі кінця XVII–ХVIII ст. Фонд Києво-Печерської лаври у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ насичений царськими указами, маніфестами, реляціями з місць бойових дій, які відтворюють картини імперських війн XVIII ст. Специфіка наказів світської влади вказує на використання нею духовного відомства як інструмента для впливу на суспільну думку.
Метою фахового зібрання було визначення актуальних потреб українських музеїв, а також побудова довгострокової співпраці між Швецією та Україною. Організаторами конференції виступили Асоціація музеїв Швеції, Національна академія мистецтв України та Центр розвитку «Демократія через культуру» (м. Київ, Україна).
Вже традиційно, сьомий рік поспіль, на базі науково-дослідного сектору археології відділу історії та археології Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” проводиться археологічний науково-практичний семінар для студентів першого курсу історико-філософського факультету Київського університету ім. Б. Грінченка. Цього року керівництвом заповідника та університету була досягнута домовленість про дистанційне проведення семінару.
Духовенство Київської митрополії впродовж усього XVIII ст. чинило супротив уніфікаційній політиці Російської імперії. Підтвердження знаходимо, насамперед, у повсякденному парафіяльному житті, далі ще не раз будемо звертати на це увагу. Сьогоднішній сюжет про фіксацію автономістських тенденцій на офіційному рівні. Про свої позиції Київська, Чернігівська, Переяславсько-Бориспільська єпархії, а також ставропігійні Києво-Печерська лавра і Межигірський монастир заявили під час роботи над новим Кодексом законів 1767–1768 рр.
Організаторами круглого столу, що відбувся в онлайн-форматі, виступили УНК ІКОМОС спільно зі Всесвітнім фондом пам’яток (World Monument Fund) і Міністерством культури та інформаційної політики України. До участі у засіданні були запрошені як експерти УНК ІКОМОС, так і представники українських об’єктів всесвітньої спадщини, а також тих об’єктів, що входять до попереднього списку.
31 травня 2022 р. відбулася он-лайн зустріч Національного координатора ІККРОМ України Анатолія Антонюка з Старшим керівником програми ІККРОМ «Перша допомога культурній спадщині у часи кризи» Апарною Тандон. 
Проблеми церковних інституцій під час війни системно не досліджені. Однак є чимало публікацій та неопублікованих джерел, які фрагментарно висвітлюють те, що відбувалося за тих часів й, зокрема, як жили ченці Києво-Печерської лаври і населення підлеглих маєтностей у криваві роки бойових дій. Актуальність теми значно підсилюють події російсько-української війни, свідками якої ми є сьогодні.
