Князі Острозькі — одна з найвідоміших аристократичних родин, яка відігравала ключову роль на українських землях у XV — на початку XVII століття. Вони не лише проявили себе як видатні полководці та державні діячі, але й були покровителями православної церкви, підтримуючи освіту та культуру свого часу. Завдяки їхній діяльності національна ідентичність та духовні традиції зберігалися навіть у найскладніші періоди.

Завершився княжеський родовід на Януші Острозькому - політичному діячеві та військовому, який залишив свій слід в історії. Саме про нього піде мова далі.

Януш Острозький: військові звершення та державницька діяльність

Януш, старший син Василя-Костянтина Острозького, народився у 1554 році та став останнім представником цієї величної династії по чоловічій лінії. Його життя було сповнене подвигів, політичних рішень і конфліктів. 

Здобувши освіту при дворі імператора Священної Римської імперії, Януш відзначився вже в юності, коли брав участь у коронації Генріха Валуа в 1574 році разом із батьком.

У 1577 році, лише у віці 23 років, він обороняв родинний замок у Дубно від облоги татар. Військовий талант, успадкований від діда Костянтина Острозького, дозволив йому успішно організувати оборону міста та зберегти родинні володіння від загибелі.

Навернення Януша до католицтва в 1579 році стало причиною конфліктів із батьком, попри це, він не чинив утисків православних у своїх обійстях. Його політична кар'єра була успішною: з 1593 року Януш Острозький обіймав посаду краківського каштеляна, що робило його одним з найвпливовіших представників польської знаті. Він володів сотнями міст, замків і тисячами сіл на Волині, а також отримав низку староств на території сучасної України. Його діяльність мала значний вплив на стабільність та захист регіону.

Заснування Острозької ординації у 1609 році стало однією з найважливіших ініціатив Януша, яка мала на меті збереження родинних земель та оборону державних кордонів. Столицею ординації стало місто Дубно - опорний пункт у боротьбі з ворогами. Після смерті Януша у 1620 році рід Острозьких по чоловічій лінії згас, але його спадщина продовжила жити через культурні та політичні досягнення.

Медальйон з ангелом: символ прославлення

У колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” зберігається унікальний твір середини XVIII століття — картина з образом ангела, який тримає два медальйони. Один з них містить герб Януша Острозького, а інший — портрет молодого чоловіка, котрий довгий час залишався невідомим. Лише згодом стало ясно, що це Ян-Симеон, князь Слуцький, останній представник по чоловічій лінії князівського роду Олельковичів.

Хоча Ян-Симеон не здобув вагомих державних посад, його життя було тісно пов'язане з діяльністю Януша Острозького. Вони не лише мали дружні та родинні зв'язки, адже бабусею Януша була Олександра Олелькович-Слуцька, але й обидва були останніми представниками славетних князівських династій. При народженні вони були охрещені за православним обрядом, але пізніше навернулися до католицької церкви.

Попри це обидва князі зберігали толерантне ставлення до православної церкви у своїх володіннях. Ян-Симеон, навіть перебуваючи у боргах, продовжував підтримувати православну громаду, а Януш, своєю чергою, обстоював права православних вірян на сеймах та підтримував їхні братства й друкарні.

Ця картина, яка прославляє чесноти Януша Острозького та Яна-Симеона Олельковича, була створена на замовлення архімандрита Слуцького Михайла Козачинського у 1753 році. Вона стала частиною триптиха, який прикрашав церкву Святої Трійці у Слуцьку, прославляючи спадщину двох великих родів, які залишили помітний слід в історії.