Пам’ятки козацької доби в колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”

Лаврська друкарня доби гетьмана Івана Мазепи

(продовження)

В останнє десятиліття ХVІІ ст. у Києво-Печерській лаврі вперше за 80 років існування друкарні були надруковані священні книги – “Апостол” 1695 р. та напрестольне Євангеліє 1697 р. “…Первое от типографіи нашея Киево-Печерскія в пользу церковную изданная…” повідомляється у передмові до довгоочікуваного “Апостола”, який задумував ще свт. Петро Могила. Нагадаємо, що першою українською друкованою книгою був саме “Апостол”, виданий у Львові у 1574 р.

Нові видання ретельно готували до друку: до них підбирали гравюри, що раніше не використовувалися, виготовляли ілюстрації (майстри Федор А., Іван Реклінський). Також спеціально розробляли складні малюнки для форт (титулів) з урочистими бароковими композиціями та з обов’язковим зображенням Успенського собору, архітектура якого відповідала часу видання.

Своєрідна іконографічна програма притаманна форті “Апостола” (іл. 1). На ній разом з апостолами Петром і Павлом зображено святих, які безпосередньо не пов’язані зі змістом видання. Особливий підбір святих асоціюється з місцем створення київського “Апостола”, з іменами державних і церковних діячів того часу. Тут представлені небесні покровителі міста Києва: архістратиг Михаїл, апостол Андрій та засновники Лаври ‒ Антоній і Феодосій Печерські. Є святі, тезоіменні гетьману Івану Мазепі (Іоанн Хреститель), печерському архімандриту Мелетію Вуяхевичу (свт. Мелетій та св. Михаїл). Образи архідиякона Стефана, мч. Димитрія, свт. Іоанна Златоуста пов’язані з іменами наближених до гетьмана та Лаври відомих богословів-проповідників і письменників: Стефана Яворського, Димитрія Туптала (Ростовського), Іоанна Максимовича.

Урочистий вигляд має гравірована форта Євангелія 1697 р. (іл. 2). Вона оздоблена схожими на скульптури фігурами євангелістів, вишуканими картушами з головними євангельськими сценами, святковими гірляндами з фруктів – ніби тріумфальна брама відкриває священну книгу. Тут вперше на звороті форти розмістили гравюру із зображенням лаврської реліквії ‒ чудотворної ікони “Успіння Богородиці” (іл. 3). Ця гравюра на дереві була копією з великого мідериту І. Щирського, виконаного на замовлення Лаври у 1686 р. для продажу ікони на папері серед прочан. Євангеліє містить чотири сторінкові гравюри з образами євангелістів (іл. 4, 5).

Найрозкішнішим виданням за всю історію Києво-Печерської друкарні є напрестольне Євангеліє 1707 р., поява якого безпосередньо пов’язана з іменем гетьмана Івана Мазепи (іл. 6). Воно було першим і єдиним серед кириличних друків виданням Євангелія – Апракос (див.: посилання).

Продовження теми – у наступних випусках

Ірина Шульц

 

Ілюстрації:
1. Апостол. Друкарня Києво-Печерської лаври, 1695 р. Форта
2. Євангеліє. Друкарня Києво-Печерської лаври, 1697 р. Форта
3. Гравюра “Євангеліст Матфей” з Євангелія 1697 р.
4. Гравюра “Євангеліст Лука” з Євангелія 1697 р.
5. Гравюра “Успіння Богородиці” з Євангелія 1697 р.
6. Євангеліє. Друкарня Києво-Печерської лаври, 1707 р. Форта

YouTube icon
Facebook icon