Протягом 9–10 грудня 2021 р. у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» проходила ХХVІ Міжнародна наукова конференція «Могилянські читання». Цьогорічний науковий захід було приурочено до 95-річчя заснування Заповідника і тематично присвячено вивченню та збереженню культурного надбання.

Враховуючи карантинні обмеження, спричинені поширенням вірусу COVID-19, учасники виступали з доповідями у режимах як офлайн, так і онлайн (переважно іногородні).

Традиційно робота конференції розпочалася з пленарного засідання в лекційному залі Заповідника (корп. № 25) – саме там, де 25 років тому, на початку грудня 1996 року, під час урочистостей до 400-ліття від дня народження Петра Могили та прославлення його у сонмі святих, відбулася перша конференція «Могилянські читання», на якій було окреслено її тематичну спрямованість – висвітлення історії християнської церкви та музейних зібрань, дослідження та збереження церковних пам’яток.

Більшість доповідей, що пролунали на пленарному засіданні цього року, було присвячено дослідженню нерухомих і рухомих пам’яток Києво-Печерської лаври. У другій половині дня, 9 грудня, робота конференції продовжилася секційними засіданнями. На секції «Історичні та джерелознавчі дослідження» розглядалися питання, пов’язані з історією Церкви в Україні від найдавніших часів до середини ХХ ст. та проблеми використання історичних джерел. На археологічній секції науковці Національних заповідників «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра» доповіли про результати цьогорічних археологічних досліджень на території обох визначних пам’яток, що під єдиним номером внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Робота секції «Мистецтвознавчі аспекти вивчення та реставрація сакральних пам’яток» відбувалася в читальному залі Національної історичної бібліотеки України. У доповідях основну увагу було приділено атрибуції сакральних пам’яток із колекцій київських музейних закладів.

Завершилася робота конференції 10 грудня секційним засіданням «Пам’яткознавчі та музеєзнавчі дослідження». На ньому фахівці з Києва і Харкова поділилися досвідом у сферах охорони пам’яток і музейної справи.

Більшість виголошених доповідей вийшла друком у збірнику матеріалів до початку роботи конференції (докладніше див.: за посиланням).